У Харківському національному університеті імені Каразіна студенти четвертих курсів представили вісім проектів культурно історичних екскурсій містом, справжні «ноу-хау» в екскурсійній справі.
Науковий студентський семінар «Історико-культурний образ Харкова: віртуальні екскурсії містом» продовжив щорічну традицію, пояснила модератор події, кандидат історичних наук Наталя Аксьонова, організаторами заходу стали два виші — Харківська державна академія культури та Національний університет імені Каразіна. Науковець впевнена, що саме студентство зараз стає основою позитивних перетворень у суспільстві. «Саме молодь є рушійною силою зміни культурної парадигми і трактування образу Харкова та його культурного ландшафту! — наголошує Наталя Аксьонова. — Оскільки держава зовсім не долучається до створення нових культурних образів і змістів, які б поширилися загалом».
Нові культурні змісти організатори та учасники семінару прагнуть донести до кожного українця через екскурсії і сподіваються переорієнтувати харків’ян із зовнішнього на внутрішній туризм, бо, кажуть, «зараз люди більше знають про Туреччину з Єгиптом, ніж про сусідню область, у якій є справжні скарби».
Серед найкращих екскурсій, презентованих на семінарі, назвали гід Харковом футуристичним від Римми Лисенко, де висвітлюється життя міста на початку 1920-х років, розповідається про втілення літературних футуристичних течій та слід футуристів як геніїв епохи в матеріальній культурі міста. «Тут збереглися будинки, в яких виступав Маяковський, працював Михайль Семенко, який більшість своєї творчості присвятив Харкову, де були наукові товариства», — розповідає Наталя Аксьонова.
АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ / ФОТО З САЙТА PANORAMIO.COM
Науковець також відзначила екскурсію «Нескучний Харків для Зінаїди Серебрякової» Наталі Тюркеджі, де поставлено питання створення музею в будинку великої художниці в селищі Нескучному. Відсутність такого закладу організатори вважають абсурдним, бо Серебрякова для України є постаттю, порівнянною із Гогеном. Також цікавим проектом вважають екскурсію «ХТЗ — машина часу» Поліни Огарьової, яка дає уявлення про те, як розвивалося індустріальне містечко і який вигляд воно мало в початковій задумці архітектора.
Проте найбільш вражаючою організатори називають доповідь «Чарівна казка українського модерну» про пам’ятки українського модерну в Харкові студентки музейного відділення Дар’ї Ковтун. «Тільки неповторного українського модерну в Харкові орієнтовно тридцять пам’яток світового значення! — каже Наталя Аксьонова. — Передусім це будинок на сучасній Павлівській площі, також це відома будівля, в якій знаходиться Академія дизайну та мистецтв. А ще будинок Еллана Блакитного і будинок літераторів на вулиці Мистецтв, про який писав Сергій Жадан у своїй кандидатській дисертації. Там досі збереглися сходи в стилі українського модерну, які викликають захоплення».
Науковець підкреслює, що Харків є столицею модернової архітектури всієї України, і крім саме українського модерну тут є також будівлі австрійського, скандинавського та американського модерну, бо місто «шалено вбирало модерн і зростало на ньому» в період економічного процвітання наприкінці ХІХ — початку ХХ століття.
Студентські проекти розглядаються як майбутні стартапи, які втіляться в реальні маршрути, а їхні наукові ініціативи були оцінені з точки зору навичок до вироблення певного культурного продукту, розповіли наукові керівники.
