Звичайно, все, що відбувалося в студії потім (вірніше, все, що для нас, глядачів, змонтували. Адже програма йшла не в прямому ефірі), можна назвати лише одним словом — Казус. Проте сам факт допущення Олександра Мороза в загальнонаціональний ефір не можна не відзначити як зухвалу сміливість творців проекту. Тим більше, що, за нашими відомостями, нове керівництво каналу до цієї передачі причетним не було.
Але, на жаль, сміливості вистачило лише на те, щоб сказати «А». Дискусію ж Олександра Мороза й Володимира Черняка, другої людини в Народному русі (пан Чорновіл у останній момент, як кажуть, з об’єктивних причин, відмовився від участі в передачі), довелося нещадно порізати цензурними ножицями (як сказала кореспондентові «Дня» продюсер програми Світлана Карасенко, «Мороз дуже багато говорив, його промова була цікавою, але довгою, і нам довелося її монтувати»). В результаті в кадрі відбувалися вельми забавні речі. На тему, заявлену рефері рингу Віталієм Коротичем як міфи і наслідки Жовтневої революції, в ефірі розумно, доказово говорив у основному Володимир Черняк. Олександр Олександрович уважно слухав і обходився вельми банальними пасажами, скажімо, про те, що «всі ми вийшли з комуністичної партії», або що «якби не було Жовтня, то зараз, можливо(?!), ми жили б ще гірше». Або що «колективізація дозволила збутися надіям людей отримати землю», що «із громадської власності почалася історія людства» тощо. На більш істотні аргументи Мороза — про уроки Жовтневої революції, використані в усьому світі, в тому числі в сенсі соціальних гарантій, про те, що 92% працюючих у США зараз перебувають у стані найму щодо власності, а 13-ма країнами Європи керують ліві, пан Черняк також знаходив переконливі контраргументи. Підкресливши, що зараз соціальні вимоги і в лівих, і в правих багато в чому збігаються, і що політика нинішньої влади та псевдореформи ведуть до зубожіння мас, Володимир Кирилович був точним у визначенні не лише об’єктивності передумов революції, але й їх ворожості по вiдношенню до людини, що вилилося в диктатуру вождів, терор, відставання в економічному розвитку тощо. Однак — і в цьому вся пікантність того, що відбувалося! — коли доходило до «оцінок» журі рівня аргументації суперників на ток-рингу, неминуче виявлялося, що більшість із них віддають перемогу Олександровi Морозу. При цьому свої рішення експерти пояснювали, посилаючись на щось таке, чого з вуст Олександра Олександровича ми частіше за все насправді не чули! Більш того, майже кожен другий із журі «нарікав» Віталієві Коротичу за багатослівність, підігравання В. Черняку, перетягування ковдри на себе. А глядачі бачили на екрані цілком самовдоволеного, і зовсім не рефері, і зовсім не шоумена, але аж ніяк і не такого вже напористого Коротича. Висновок був очевидний: Коротича також «порізали», як і Мороза. А ось експертів дали в пристойному обсязi. Чому? Тому що, крім «крамоли», ті практично нічого не говорили, а дати в ефір щось треба було, коли вже їх запросили? Чи це була навмисна телепровокація? (після роботи УТН у Львові під час перебування там Кучми від нашого першого національного чекаєш чого завгодно). Тим більше, що майже не брала участі в дискусії публіка: було завдання пiдкреслити неадекватнiсть експертів, щоб і їх, і пана Мороза дискредитувати в очах інтелігентного глядача? Але, на жаль, скоріше за все, дискредитували творці програми передусім самих себе. Хоча, цілком можливо, все видане в ефір було просто елементарним непрофесіоналізмом, чого також можна цілком чекати від старої команди УТ-1. Уміють вони там працювати на імідж нинішньої влади — нічого не скажеш.
Зате в УТН останніми днями став відчутним приплив нових сил. Репортаж Андрія Тичини з київських вулиць 7 листопада було витримано в традиціях цивілізованої журналістики: максимум динамізму, інформації та загострених різних точок зору. При цьому акценти в позиціях політичних лідерів, що суперничають, було зроблено вельми об’єктивно, без пропагандистського пафосу. А ось «7 днів» без тотального викриття лівих і парламенту немислимі. В результаті також вийшло весело. Спочатку в довжелезному сюжеті йшло журналістське нагнітання фактів за допомогою вив’язування єдиної ниточки: експорт російської революції в Україну — безкарність винних у загибелі українців — ніби перекручування історичних фактів Петром Симоненком (який засумнівався в достовірності кількості загиблих під час голодомору) — популізм виступів Петра Миколайовича під час мітингу 7 листопада — і, нарешті, висновок: «Комуністам конче потрібна влада. Адже час iде — й треба буде відповідати» (за скоєне, малося на увазі). А після цього в наступному репортажі «7 днів» із села під Києвом якийсь неназваний колгоспник тямуще й інтелігентно говорив про те, що нашому суспільству зараз необхідна передусім толерантність, і до чого нам усі ці мітинги? Журналісти «7 днів», очевидно, не помітили, що подібною режисурою вони суперечать самим собі, адже вони також в ефірі постійно мітингують, невпинно тавруючи, услід за нашим Президентом, його політичних ворогів.
Вiд редакцiЇ.
Щодо заяви в прямому ефірі «7 днів» Вадима Долганова про те, що ця програма була для їхньої групи найважчою за весь рік, то, за нашими відомостями, буквально перед ефіром Вадима Афанасійовича намагалися не допустити в студію. І було це відгуком, судячи з усього, його конфлікту з новим керівництвом УТ-1 після пам’ятного провального висвітлення поїздки Леоніда Кучми до Львова, яким керував саме Вадим Долганов. Контроль за кнопкою на ТБ — справа неабияка. Скоро, можливо, дійде й до рукопашної? На жаль, з усіма зацікавленими особами нам учора зв’язатися не вдалося. Але секретар віце-президента Національної телекомпанії Вадима Долганова повідомила «Дню», що сьогодні о 12.00 Вадим Опанасович проводить у ДІНАУ прес-конференцію.
№215 10.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
