Завершився півфінал сьомого молодіжного фестивалю «Перлини сезону». Дійство вже традиційно пройшло у металургійній столиці України, майже мільйонному Запоріжжі. Третій рік поспіль каскад фонтанів «Райдуга» проходить тест на міцність, вібруючи під натиском перлинівських децибел. Фестивалю сім років. Тут варто зробити невеличкий еволюційно-історичний екскурc у становлення проекту, який доволі точно відображає загальні тенденції розвитку українського музичного простору та шоу-бізнесу загалом.
Почалося все у 1995 році. Власне, це пізніше «Перлини» можна звужувати до суто музичного проекту — напочатку до програмних номінацій входили конкурси молодих театрів, нестарих художників та початкуючих журналістів. Згодом з’ясувалося, що театрів не так і багато й взагалі є суто театральні фестивалі, художники грамузять щось таке, що на голову не налазить, а журналісти якось органічно відпали, професійно злившись із рідними редакціями. Очевидно, зваливши на свої недосвідчені рамена високу мету допомогти усім молодим талантам, організатори просто не розрахували власних сил. «Перлини» залишають лише «канонічні» номінації: денс, поп, рок, українська народна пісня, акустична музика та гумор і сатира. Фестиваль проводить чотири відбіркових тури в різних регіонах України та фінал у Києві. Подальший досвід змушує відмовитися й від такого недоречного розмаху й з 1999 року оргкомітет зупиняється на Запорізькому півфіналі та традиційному столичному фіналі. Черговий виток еволюційної спіралі остаточно відсікає українську народну пісню та акустичну музику, номінація гумор та сатира трансформується в окремий гумористичний фестиваль «Діагноз-32». Народні наспіви залишають ностальгуючим бабусям та фанатам від фольклору, натомість летальний кінець акустичного жанру ставить свій невтішний діагноз: протест помер, волати під гітару не на часі... Публіка вимагає сучасного навантаження, енергійного драйву та потужного візуального ряду. Зараз навіть Цоя під гітару майже не співають, хоча, як засвідчує модний московський журнал «ОМ», вихідці з України в якості застільних пісень під ту ж шестиструнку тепер активно використовують репертуар «Океану Ельзи» (до речі, лауреатів «Перлин сезону»).
Отже, «Перлини сезону»-2001. Не втамувавши гулькотворної сверблячки пошуку фестиваль запроваджує нову номінацію «P. S. Fashion»: показ колекцій одягу молодих модельєрів. Журі конкурсу очолює столичний дизайнер Олексій Залевський, членами є Олександр Моняк, Олена Ворожбит та Тетяна Земськова. Одразу треба зазначити, що не дивлячись на доволі цікаві колекції, публіка поставилась до нововведення досить прохолодно. Очевидно, що вихованцям металургів зовсім не до душі усілякі дефіляди, що вони й активно демонстрували за допомогою викинутих на сцену пляшок та дружним скандуванням приналежності до сексуальних меншин моделей- чоловіків. Показ проводився між виступами співаків і це розкривало безперервну енергетику концертів.
Основна музична частина фестивалю нічого революційно нового не відкрила. Перший конкурсний день (номінація «денс») виявився відверто нуднуватим — українська танцювальна музика переживає далеко не кращі часи. Переважно це були хіп-хопові команди, що віддалено пародіювали своїх афро-американських побратимів у широких штанях. У фінал вийшли лише сім гуртів — кількість обумовлена відносною якістю. Наступну поп-номінацію в основному склали сольні виступи дівчаток, серед яких особливого відзначення заслуговує Євгенія Сахарова з Черкас. Здається співачка має цілком непогані перспективи. Цей день також відзначився неймовірною зливою, згорівшим монітором комп’ютера, вийшовшим з ладу відеомагнітофоном та концертним пультом, який ще за півгодини до шоу був у розібраному стані.
Найбільші емоції, як і очікувалося, приніс рок-день. Схоже наші рокери набирають потужних обертів і невдовзі ми тішитимемося новими вітчизняними «зірками». Багато гуртів представили дійсно якісний продукт. Ще по парочці таких пісень і можна буде писати нормальні альбоми, «розкручуватись» і все таке інше. Абсолютно професійним виглядав виступ київської формації «Оркестр Янки Козир». Ефективність та фантастична енергійність солістки укупі зі злагодженою роботою команди справили якнайкраще враження. В результаті, у фінал разом з Яніною вийшли «De Shifwer» (колишні «Спалахнув шифер»), «ВінС», «Надзвичайні думки» та інші.
Гала-концерт, що завершив перлинівський півфінал, означився виступом Ірини Білик, яка чомусь усіх переконувала в своїй активній життєвій позиції, мовляв «ще не вмерла...» та прямою трансляцією шоу по УТ-1. Фестиваль закінчився. Легко зробити подібну акцію з відомими співаками, накликавши розкручених європейських та російських лейблів, набагато важче піднімати нерозораний пласт молодих талантів. «Перлини сезону» пішли останнім шляхом. А Запоріжжя дякує їм хоча б за те, що завдяки фестивалю тимчасово запрацювали фонтани «Райдуга».
