З 15 по 21 листопада в Києві відбудеться II Міжнародний конкурс диригентів імені Стефана Турчака.
Рік тому умови конкурсу було розіслано до посольств різних країн. На відбірковий тур поступила 51 заявка. Нині до участі в конкурсі допущено 25 учасників з десяти країн світу: України, Росії, Білорусі, Литви, Грузії, Узбекистану, Китаю, Південної Кореї, Фінляндії та Німеччини.
Голова журі — незмінний маестро Євген Станкович (починаючи з 1994 року, коли конкурс ще мав статус національного). Відомий композитор був близьким другом Стефана Турчака, довіряв йому перше прочитання своїх творів. Нещодавно Станкович написав «Сюїту» з останніх своїх балетів (тривалість сім хвилин). Цей твір увійшов до обов’язкової програми третього туру конкурсу. Заступник голови журі — Володимир Рожок, ректор Національної музичної академії України ім. П. Чайковського, ініціатор та організатор проведення конкурсу. Незважаючи на кризу в країні, Володимир Іванович має надію на ліпше майбутнє, адже, каже, цього року держава уважно поставилася до проведення заходу і вчасно та повністю фінансувала Міжнародний конкурс на гідному рівні. Це — і оренда двох найкращих залів, де проводитиметься конкурс (зали Національної філармонії та Національної опери); і участь провідного оркестру — Національного симфонічного, який забезпечуватиме роботу конкурсантів на всіх трьох турах; і робота журі; і, звичайно, преміальний фонд, який не поступається іншим усесвітнім конкурсам: перша премія — 10 000 доларів, друга — 7 000; третя — 5 000, також передбачено дві заохочувальні премії по 1 000 доларів для фіналістів конкурсу з присвоєнням звання дипломанта та врученням медалі.
Серед членів журі цього року введено негласне правило: жоден не має права представляти на конкурсі своїх учнів. Минулого конкурсу в журі був диригент Алін Власенко. Саме його учні стали лауреатами — Мікіца Євтіч (перша премія) та Ольга Радчук (друга премія). Вони справді були гідними переможцями, найбільш зрілими майстрами за пультом. Проте недобрі язики немовби отримали моральне право говорити, що члени журі підтримують своїх учнів. Аби не доводити щоразу справедливість нагороджень, починаючи з поточного конкурсу, член журі автоматично вибуває з комісії, якщо хоче представити свого учня.
Втім, результати минулих конкурсів говорять самі за себе. Всі, хто раніше був відзначений преміями, справді знайшли і своє покликання, і офіційне визнання за диригентським пультом. Рашид Нігматуллін сьогодні працює в Росії, Вікторія Жадько гастролює по всьому світу, Віктор Плоскіна став головним диригентом Великого театру Білорусі, Наталя Паламарчук — диригентом Національного симфонічного оркестру України, а Алла Кульбаба — Національної опери України.
Після проведення II Міжнародного конкурсу диригентів імені Стефана Турчака організатори порушуватимуть питання про входження до Міжнародної конфедерації міжнародних конкурсів. Від України до цієї конфедерації допоки входить лише Міжнародний конкурс піаністів імені Володимира Горовиця.
...«Умирають майстри,
залишаючи спогад, як рану...
А підмайстри іще
не зробились майстрами»
Так писала Ліна Костенко. Майстри справді ідуть. І це суворий закон життя, перед яким ми безборонні. Втім, дуже хочеться вірити, що саме конкурс диригентів вкотре зможе нам довести, що з плином часу якийсь «підмайстер» став справжнім маестро, якого, як і Турчака, хтось колись назве «сонячним».
