Це було легко, театрально й дивовижно: диригент стояв спиною до оркестру, грав на скрипці, а в паузах подавав знак вступу іншим інструментам смичком. До речі, про смичок: скрипаль так відважно кидав його на струни, з такою амплітудою рухів, що той відскакував і пружинив із неймовірною швидкістю....