Цього року із десяти тисяч привезених з усіх куточків світу робіт для експонування було обрано близько тисячі картин, рисунків, принтів, фотографій, скульптур, фільмів, моделей архітектури й дизайну та ін. До участі запрошували всіх незалежно від віку, національності, освіти, стилю, популярності й зірковості: головним прохідним пунктом була якість виконання робіт, яку оцінювали досвідчені академіки.
Ця найбільша в Британії відкрита виставка проходила впродовж трьох літніх місяців під керівництвом трьох головних кураторів. Одна з них, Анна Крістофер, запропонувала тему цьогорічної виставки — Making Space («Створюючи простір»). Сама Анна цікавиться тривимірними об’єктами, що кріпляться до стіни, іншими словами, це скульптури, що стоять не на підлозі, а на стінах. Але назва «Створюючи простір» є досить широкою і абстрактною, що дозволило об’єднати найрізноманітніші стилі, напрямки й техніки.
Іще координатор проекту Айлін Купер підтримала ідею «змішування робіт різного типу більше, ніж ми це зазвичай робимо». Кожен куратор оформлював одну з 14-ти галерей — залів виставки. Айлін поєднала в своїй залі (Large Weston Room) «найнепоєднуваніші принти»: ксилографії (гравюри по дереву) самої Купер — жваві фігуративні зображення купальниць. Експонати Кріса Орра значно відрізняються один від одного за стилем — від надзвичайно деталізованої гравюри до крупного паперового рельєфу, який називається «Чорний пес на Тауерському мосту». Лінорити (гравюри на лінолеумі) Гейл Бродгольт нагадують міжвоєнні роки, коли Клод Флайт (художник, який започаткував цю техніку) виготовляв свої перші принти, що зображали подорожніх у лондонському метро.
Вілл Олсоп, третій координатор виставки, будучи архітектором, взявся оформлювати залу, присвячену саме архітектурі (Gallery VI). Але щоб підтримати загальну концепцію, поєднав архітектуру з образотворчим мистецтвом, «щоб художники й архітектори працювали разом тісніше, ніж раніше». Більш того, приймаючи архітектурні роботи до участі у виставці, Вілл спонукав подавати саме тривимірні об’ємні роботи, щоб вони більше контрастували з картинами. Для експонування цих об’єктів було зведено десятки поличок, а всю галерею Вілл пофарбував у чорний колір, щоб «можна було чіткіше роздивитися моделі».
Інші галереї було оформлено та спроектовано ще десятьма видатними мистецтвознавцями та кураторами.
Цьогорічна виставка — розмаїття сотень імен, як зовсім невідомих митців, так і справжніх зірок, як сер Ентоні Каро та вже добре відомий українцям Дем’ян Херст. Високий художній рівень виставки відповідає рівню самої академії, але є й інший важливий момент, який не можна пропустити: приголомшливі об’єми продажів. Заробляння грошей на Літній виставці ніколи не було головною метою Королівської академії. В першу чергу, вона має на меті представити сучасне мистецтво в найкращому його прояві, ознайомити відвідувачів з найсильнішими роботами як професійних, так і починаючих митців та зібрати кошти на навчання молодих митців. Для організації виставки Академія має нескінченний перелік спонсорів та партнерів, які вважають за високу честь підтримати цей захід. Тож високі продажі стали чудовим доповненням до ідеально організованої виставки. За грубими підрахунками, впродовж літньої виставки було продано понад 70% представлених робіт (вартістю від 200 до 92 000 фунтів стерлінгів). Окрім цієї цифри, варто звернути увагу на різноманітні принти (гравюри по дереву, металу, літографії, офорти, різні види друку фотографій, авторські техніки та інші). Зала, в якій було розміщено принти, майоріла червоними плямами, які кричали про багаторазові продажі: деякі принти були продані більше ніж по 90 разів (вартістю від 400 до 1000 фунтів стерлінгів кожен).
Взяти участь у щорічній виставці може будь-який митець, будь-якого віку, національності, стилю і т.д. Коли комісія вибирає роботи для виставки, вона навіть не оголошує імена авторів, тобто процес відбору відбувається повністю за якістю та ідеєю твору.
Умови участі з’являються на сайті Академії у грудні-січні. Комісія приймає роботи в оригіналі в приміщенні Академії впродовж двох-трьох днів у квітні. За два тижні автори забирають неприйняті роботи. А щасливчиків, чиї роботи пройшли конкурс, запрошують на урочисте відкриття виставки на початку літа. За кожну роботу сплачується внесок у 12 фунтів стерлінгів, які не повертаються, навіть якщо робота не обрана до участі у виставці. Всі організаційні питання зручно і швидко вирішуються електронною поштою, або телефоном (їхати до академії не обов’язково). А от самі роботи розглядаються лише вживу у визначені дні — їх треба везти особисто або кур’єром.
