Два вечори поспіль на сцені Російської драми Московська антреприза під керівництвом Петра Штейна презентувала одну з останніх прем’єр минулого сезону — виставу «Тріо».
Модний сучасний режисер Штейн зробив цю постановку як сценічну ілюстрацію з серії «Життя видатних людей». У головних ролях виступили популярні актори: Еммануїл Віторган, Дмитро Ісаєв та Євгенія Крюкова, які грають знаменитих особистостей, пов’язаних непростими стосунками. В основі п’єси Ізраєли Маргаліт лежать справжні події з життя великих німецьких композиторів XIX століття Роберта Шумана, Йоганнеса Брамса і дружини Шумана Клари Вік (відомої піаністки).
Події вистави розвиваються у складний період для сімейства Шуманів. У Роберта починаються проблеми зі здоров’ям: віднімається права рука, з’являються дивні видіння, виникають емоційні зриви і як наслідок — депресія. Музика не пишеться, а його як диригента звільняють із симфонічного оркестру. У домі семеро дітей одно за одного менше. Борги зростають. Подружжя свариться через гроші. Клара пропонує вихід: вона знову почне виступати як піаністка, але Роберт вважає, що доля дружини — займатися дітьми. І тут у їхньому домі з’являється молодий початківець композитор...
Шуман — один із яскравих представників романтичного мистецтва, сміливий новатор у музиці. Він зумів розширити кордони і засоби музичної мови, зблизивши музику з літературою, поезією. У 1853 р. у «Новому музичному журналі», який він редагував, написав захоплену статтю про талант Брамса, називав його своїм наступником. Не мине й двох років, як Йоганнес перевершить Шумана в музиці. Його музична спадщина охопила багато жанрів. Брамс розвинув класичні традиції, збагатив їх романтичним змістом. Його музика оспівувала свободу особистості, мужність, у ній є трепетний ліризм і епічна потужність. Йоганнес замінить Роберта і в сімейному ліжку, незважаючи на різницю у віці, Клара Шуман стане для Брамса Музою, а він — нянькою для її дітей, щоб кохана могла їздити по гастролях... А Роберт Шуман через психіатричну хворобу потрапить до клініки для божевільних. Коли Клара спробує побачитися з чоловіком, лікар відмовить: «Ви — не засіб від хвороби, ви — сама його хвороба». У віці 46 років Роберт помер.
На плечі Брамса лягло видання шуманівських партитур, турбота про його сім’ю. Але поступово Йоганнес зрозуміє, що скутий по руках і ногах, а його композиторський талант марніє в трясовині домашніх проблем. Човен кохання розбився об побут!
Вистава Штейна вийшла рівною, ілюстративною. У музичному оформленні постановки використовується музика німецьких класиків, але режисер ухитрився, розповідаючи про музикантів та композиторів, узагалі обійтися без рояля. Актори, коли вмикалася фонограма, просто водили паси в повітрі, зображаючи гру на інструменті. Сценографія — без витівок: диван, столик, два крісла, лавка і двері (типовий «джентльменський набір» для антрепризної постановки, тобто обходиться мінімумом декорацій). Це зручно, компактно, можна розвернутися або притиснутися, залежно від розмірів сцени. Актори, зайняті у виставі, добре відомі глядачеві за роботами в кіно та серіалами. Саме їхні популярні обличчя приваблюють публіку на антрепризу, бажаючі можуть зблизька роздивитися улюблених кумирів.
Еммануїл Віторган грає Шумана змученою, втомленою від життя людиною, використовуючи широкі акторські маски, балансуючи на грані фарсу. Ісаєвський Брамс — симпатичний, чарівний, емоційний герой, таким глядачі бачили актора в його попередніх телероботах, наприклад у «Бідній Насті» та «Гріхах батьків». Красива і чарівно-спокуслива Євгенія Крюкова (Клара), але актриса теж користується своїми акторськими штампами і колишніми напрацюваннями. Олександр Лойе, який виступив в епізодичній ролі скрипаля Іоахима, також не перепрацьовує на сцені. Ніби й інтрига сюжету закручена, щоб тримати глядача в напрузі до фіналу, але чомусь після вистави залишається гіркуватий присмак розчарування. Не було акторської іскри, а долі великих стали лише фоном для постановки. Після вистави хочеться піти до філармонії і послухати велику музику Шумана і Брамса або хоча б узяти в бібліотеці роман із серії «ЖВЛ» і прочитати про їхнє життя та творчість.
