Археологи, котрі провадять розкопки в Новгороді, виявили найдревнішу руську книгу. Вчені вже змогли прочитати, що там написано. Але для того, щоб зберегти знахідку, реставраторам доведеться проробити дуже складну роботу, якої ще не робив ніхто в світі.
Археологічні розкопки в Новгороді ведуться вже давно. Протягом декількох десятиріч археологи з усієї Росії знімають пласт за пластом новгородську землю, сподіваючись виявити стародавні предмети. На щастя, такі речі в новгородській землі добре зберігаються — грунт тут щільний, глинистий і вогкий, тому старожитності тут не гниють.
На розкопках, зазвичай працюють фахівці, а допомагають їм доволі часто аматори-ентузіасти, сезонні робітники та студенти російських вузів. Вони вручну просівають землю. Дерев’яні таблички, покриті вощиною, було виявлено студентами новгородського університету 13 липня в другій половині дня. Троїцький розкоп, де їх було знайдено, міститься з південного боку Новгородського кремля. Археологи тут працюють з 1972 року й добралися вже до шару тисячолітньої давнини. За цей час було знайдено безліч старожитностей цінних для історії, але знахідка новгородських студентів виявилася по-справжньому сенсаційною. Річ у тім, що ці таблички виявилися першою руською книгою.
Як розповіла кореспондентові «Газети.Ru» одна з учасниць розкопок, доктор історичних наук, професор кафедри археології МДУ Олена Рибіна, три покриті вощиною дерев’яні дощечки було складено разом на зразок книги. Зовнішні «сторінки» цієї книги покриті написами з одного боку, а внутрішня — з обох. Попри те, що вони довгий час пролежали в землі, написи на воску збереглися відносно добре. Одна з табличок зберегла текст майже повністю, а дві інших — фрагментарно. Приблизний вік знахідки — майже тисяча років. Більш ретельні дослідження показали, що шар, під яким було виявлено книгу, датується третім десятиріччям XI сторіччя.
На жаль, фахівцям наразі не вдалося датувати більш низькі шари. За словами Рибіної, навіть за попередніми оцінками, ця «книга» на півсторіччя старша, аніж Остромірове Євангеліє, яке досі вважалося найдревнішою руською книгою. Кілька днів тому вченим вдалося прочитати те, що було написано на табличках. Виявилося, що це 75 і 76- й псалми та частина 67-го псалма з псалтиря. На думку академіка РАН, філолога Андрія Залізняка, текст було написано руським. Це особливо цікаво, позаяк християнство на Русі нараховувало на той час не більш як 20—30 років, і богослужбові книги, написані кирилицею, укладалися в той час іноземцями, переважно — болгарами. Вони були написані староболгарською мовою (в сучасній Росії цю мову називають церковнослов’янською, нею й досі ведуться монастирські церковні служби). Крім того, з’ясувалося, що стародавні тексти в деяких місцях не збігаються з канонічними текстами псалтиря, що прийняті зараз. Щоправда, стилістичний аналіз текстів лише розпочався і, можливо, нас чекає ще чимало цікавих відкриттів.
Зараз головним завданням фахівців є спробувати відновити втрачені фрагменти (подекуди віск все ж обсипався з дощечок), а також зберегти книгу. Реставрацією займатимуться новгородські фахівці, які накопичили значний досвід у цьому. Але навіть для них це буде складним завданням. Річ у тім, що зараз покриті воском дощечки ще вогкі. І якщо вони висохнуть, то віск обсиплеться. Тому реставратори знімуть шар воску і перенесуть його на інші дошки. Старовинні ж дощечки підсушать і вощаний шар повернуть на місце.
На думку керівника новгородської археологічної експедиції академіка Валентина Яніна, ця робота не має аналогів у світовій практиці. «Ніде в світі не знаходили речей такої реставраційної складності, — сказав академік. — Ми сподіваємося на золоті руки реставраторів! Проте не можна передбачити наскільки успішним виявиться цей перший досвід, і тому ми зараз намагаємося все максимально зафіксувати за допомогою фотографій, комп’ютерної обробки та інших сучасних засобів».
