Нещодавно команда Віталія Кличка презентувала програму першочергових кроків Київського міського голови. Проаналізувавши цю програму, експерти оцінили її неоднозначно. З одного боку, у ній зазначені важливі питання, з іншого — виконати поставлені завдання за 500 днів, відведених нинішній владі, практично неможливо, говорить співкоординатор Ради з урбаністики Києва Григорій Мельничук. «У програмі викладені правильні речі, і не підтримувати їх складно. Але з написанням і презентацією програми явно хтось поспішив. Напевно, ця програма мала з’явитися місяць тому і спонукати до громадського обговорення. Часу у влади дуже мало, 500 днів, тому хотілося б у програмі бачити ті першочергові речі, які можна виконати вже зараз. Але конкретики у програмі немає, не сказано, у який термін будуть зроблені ті чи ніші кроки».
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРІОРИТЕТИ
Серед першочергових заходів було визначено нищівний удар по корупції. Для цього планується перепідпорядкувати служби внутрішнього контролю та аудиту безпосередньо мерові Києва, модернізувати інтернет-представництво Київської міської влади для надання доступу до фінансових документів, щоб створити можливості у режимі реального часу спостерігати за усіма грошовими потоками міста та державними закупівлями, спростити та регламентувати дозвільні процедури, створити публічний контроль закупівель, єдину публічну базу даних усіх земельних ділянок та майна, що є у реєстрі комунальної власності міста Києва.
Щоб бюджет міста використовувався відкрито та прозоро, планується провести оцінку ефективності бюджетних програм, запровадити прозору процедуру визначення тарифів, адресне фінансування освіти, впровадити програму «Соціальна оренда», для забезпечення киян житлом, перевірити цільове призначення та фактичне використання відведених містом земель користувачами, упорядкувати рекламний простір таким чином, щоб він вписувався у ландшафт міста, впровадити проекти енергоефективності, надавати адресну соціальну допомогу.
«У даному пункті наявні помилки, — говорить директор Інституту міста Олександр Сергієнко. — Наприклад, прописане запровадження адресної соціальної допомоги в рамках програми «Турбота». А за цим одразу іде завдання: визначення категорій пільговиків. Це дві суперечливі речі. Якщо допомога адресна, то ніяких категорій бути не може».
Щодо інвестиційних пріоритетів програми, то планується залучити кошти на вже задеклароване постачання 80-ти нових 18-метрових тролейбусів до Києва, отримати пільговий кредит (за ставкою 0,25% річних) на заміну ртутних ламп вуличного освітлення в Києві, будівництво лінії швидкісного рейкового транспорту з житломасиву Троєщина на правий берег Києва. Також цієї осені планується проведення інвестиційного форуму.
«Швидкісний рейковий транспорт з Троєщини на правий берег — це обережне формулювання. — говорить Григорій Мельничук. — Воно правильне, оскільки необхідно провести експертний техніко-економічний аналіз. Можливо це має бути трамвай, можливо — метро. Трамвай дешевший, але чи вистачить його? Але щоб на Троєщині з’явився хоч якийсь корисний транспорт — потрібно будувати міст. Побудова мосту — це не один рік, і не два. Швидше за все, це питання вирішено не буде. Також на осінь заявлено проведення інвестиційного форуму. Такий захід проводився ще за Олександра Попова навесні 2012 року. Інвестори приїхали, поспілкувалися, але далі спілкування справа не зайшла, нічого конкретного ми не побачили. Чи потрібно робити цей форум зараз? Може варто продемонструвати світу, що з Києвом можна мати справу, а тоді запрошувати інвестиції?».
ПИТАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ
У Олександра Сергієнка викликає незадоволення придбання 18-метрових тролейбусів. «Якщо нам дадуть кредит, ми ці тролейбуси купимо, але в мене виникає запитання: по яких маршрутах ми їх пустимо? Такий довгий тролейбус вимагає виділеної лінії руху. Пустіть його на Хрещатик чи Червоноармійську — він там не проїде. Він не буде нормально пересуватися та буде заважати іншим».
У транспортній сфері планується впровадження електронного квитка, будівництво хордової магістралі в м. Києві з виходом на Дарницький міст, будівництво системи перехоплюючих паркінгів біля крайніх станцій метрополітену.
«Вирішити транспортну проблему Києва також можна і за допомогою швидкісних автобусів на окремих смугах. — ділиться пан Мельничук. — Така схема існує в багатьох містах світу. Інший проект — це розвиток під’їздів до Дарницького мосту. З одного боку, цей міст не довантажений, з іншого, неодноразово говорилося, що для навантаження потрібно будувати тунель під ботанічним садом. Це величезні кошти, такий проект у нас ще не реалізовувався. Але чи справді це потрібно? Ось питання доцільності і варто було б вирішувати за ці 500 днів».
ПОЧИНАТИ З МЕНШОГО
Особливе місце у програмі відведено співпраці з громадою міста Києва, зокрема, через місцеві громадські ради. Хоча механізм їх творення також варто було б удосконалити, говорить Григорій Мельничук.
«Ті громадські ради, які існували, потроху вироджуються. Потрібно визначити, яке саме має бути представництво локальних територіальних громад. Ми можемо зараз визначити, що таке територіальна громада житлового масиву Нивки, що таке територіальна громада житлового масиву Троєщина. Вони мають спільну територію, спільні проблеми, спільні інтереси і навколо цієї спільності вони об’єднуються. А от громада Шевченківського району чи громада Голосіївського району, який розпочинається на вулиці Саксаганського і закінчується у Феофанії, це досить дивні утворення. Колись говорили, що райони Києва формувалися за кількістю членів комуністичної партії, бувало, що в одному дворі сходилися межі кількох районів. Це абсурдна ситуація. Нам треба перейняти досвід міст Європи, де вдало існує саме локальне місцеве самоврядування. До прикладу, в Берліні є понад сотня таких утворень зі спільними інтересами», — говорить Мельничук.
Програма охоплює багато фундаментальних питань, але на думку Григорія Мельничука, починати варто з меншого. «Варто було б навести лад з вуличною торгівлею, прибрати кіоски і впровадити визначену схему вуличної торгівлі. Також на даному етапі вдалою буде ідея взаємодії з громадськістю, яка зараз активно готова співпрацювати. Окрім цього гостро постає проблема сміття. Київ — надзвичайно засмічене місто. У центрі за кілька годин вранці смітники наповнюються. Варто збільшити їхню кількість».
Не зважаючи на усі недоліки, пан Сергієнко запевняє, Кличко може і буде працювати над цією програмою. «Є безліч питань до цієї програми, але один вагомий аргумент — переважує недоліки. Це ім’я Віталія Кличка. Під це ім’я можна залучити і кредити, і інвестиції, і гранти міжнародних фінансових організацій, можна залучити фахівців-виконавців...», — підсумовує Сергієнко.
