У статті «Свидовець: влада «забула» про дію деяких законів?» (вийшов 7 вересня цього року на сайті «Дня») було започатковано правовий аналіз ситуації із реалізації ідеї спорудження мегакурорту Свидовець. Чому порушення закону під час розробки детального плану території Свидовця зараз намагаються заховати за процедурою оцінки впливу на довкілля (ОВД), яку проходить документація з будівництва курорту? Чому стратегічну екологічну оцінку не можна замінити оцінкою впливу на довкілля?
Протягом останніх років в Україні відбулися суттєві зміни у сфері екологічного права. З грудня 2017 року діє нова процедура, передбачена законом України «Про оцінку впливу на довкілля», а з 12 жовтня 2018 року набув чинності закон України «Про стратегічну екологічну оцінку», який започаткував відповідну процедуру документів державного планування.
Вкрай важливо розуміти відмінності цих двох процедур і вміти правильно їх застосовувати. Оцінка впливу на довкілля та стратегічна екологічна оцінка (СЕО) не виникли на порожньому місці. Вони прийшли на заміну закону про екологічну експертизу, є взаємозалежними одна від одної й повинні відбуватися у чіткій послідовності одна за одною.
Спочатку розробляється документ державного планування, який передбачає під час свого виконання здійснення діяльності, яка в подальшому проходитиме процедуру оцінки впливу на довкілля. Документ державного планування проходить СЕО. Якщо такий документ не передбачав діяльності, яка в подальшому планується і підпадає ОВД, така діяльність не повинна отримати позитивного висновку з ОВД, оскільки вона не пройшла оцінку на етапі стратегічного планування розвитку території. Адже немає, власне, що погоджувати.
До документів державного планування належать детальні плати територій. Їхнє завдання — визначення планувальної організації та функціонального призначення, просторової композиції та параметрів забудови і ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.
Детальний план території визначає:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування території;
5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їхнього розташування;
6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;
8) систему інженерних мереж;
9) порядок організації транспортного й пішохідного руху;
10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;
11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Таким чином, детальний план території прописує майбутню плановану діяльність, яка в подальшому підпадатиме під процедуру оцінки впливу на довкілля. Зокрема, у розділі щодо потреби в підприємствах і закладах обслуговування населення місце їхнього розташування не наведено в детальному плані території, як і місце та роль серед таких підприємств і закладів курорту Свидовець. Інформація в повідомленні про плановану діяльність, яка подана на ОВД, містить загальну інформацію і не корелюється з детальним планом території.
Закон «Про стратегічну екологічну оцінку» визначає, що процедура СЕО поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об’єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури ОВД, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об’єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі.
Описана майбутня діяльність із будівництва курорту Свидовець відповідно до розробленого детального плану території охоплює такі сфери, як лісове господарство (на етапі ОВД це вирубування ділянки в більш ніж 1 га), сфери енергетики (на етапі ОВД — це прокладення нових ліній ЛЕП), сфери транспорту (на етапі ОВД — це нове транспортне сполучення, будівництво доріг, а також аеропортів), поводження з відходами (на етапі ОВД — це оцінка об’ємів їхнього утворення, будівництво каналізації та очисних споруд), водні ресурси (на етапі ОВД оцінка дозволів на будівельні роботи зі спорудження меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем). Така діяльність мала бути відображена в детальному плані території та належним чином оцінена. Крім того, така оцінка повинна врахувати існування на цій території Смарагдової мережі, екологічної мережі та охоронної зони Карпатського біосферного заповідника. Проте саме через відсутність належного детального плану території ці питання не були досліджені.
Попередження негативних наслідків під час реалізації прийнятого документа державного планування, яким є детальний план території, можливе тільки після належної їх оцінки. Відсутність детальної інформації на етапі ДПТ унеможливлює проведення якісної оцінки впливу на довкілля на етапі ОВД! Отже, стратегічна екологічна оцінка має свої завдання, а оцінка впливу на довкілля — свої, і не існує правових підстав заміняти одну процедуру іншою.
Чому ДПТ розробляли і затверджували районні адміністрації, а на ОВД подалася обласна адміністрація?
Згідно із законодавством детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання.
Розроблений детальний план територій із будівництва майбутнього комплексу Свидовець охоплює не один район, а два — Рахівський і Тячівський. Отже, норма закону про відповідну районну адміністрацію не може бути дотримана, бо територія, яка описується в детальному плані території, виходить за межі одного району.
Чи передбачив законодавець на цей випадок план дій? Так. У наказі № 290 від 16.11.2011 «Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації» зазначено, що в разі відсутності адміністративного району, ДПТ розробляються і затверджуються за рішенням обласних адміністрацій. Тобто частини території Рахівського і Тячівського районів, які увійшли у детальний план території з будівництва курорту Свидовець, не мають спільного адміністративного району, а відповідно рішення про розробку такого ДПТ мала приймати Закарпатська ОДА.
Крім того, відповідно до статті 12 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», за рішенням Кабінету міністрів розробляються схеми планування окремих частин території, до яких належить гірська територія Карпат. До гірських територій Карпат належать також території Рахівського і Тячівського районів, відповідно до критеріїв, які визначені в законі «Про статус гірських населених пунктів в Україні».
Крім того, закон «Про Генеральну схему планування території України» визначає особливо цінними території Закарпатської області й передбачає планування розвитку цих територій на державному рівні.
Отже, плануючи таке масштабне будівництво в межах області, рішення про розроблення ДПТ та їхнє затвердження повинно було прийматися органом влади рівня не нижчого, ніж обласна адміністрація, а з огляду на особливий статус Карпатського регіону, особливо гірських Карпат, таке рішення мало б ухвалюватись на рівні Кабінету міністрів.
Можливо, саме з огляду на це і пояснюється подання документів із будівництва курорту Свидовець на оцінку впливу на довкілля Закарпатською обласною адміністрацією. Однак це звернення Закарпатської ОДА не розв’язує проблеми порушення процедури розроблення і затвердження детального плану території будівництва курорту Свидовець без згоди Закарпатської обласної адміністрації. Крім того, виникає питання подальшої передачі отриманих висновків суб’єктам господарювання, оскільки з огляду на все курорт Свидовець — комерційний проект, власником якого не буде Закарпатська ОДА.
Як бачимо, порушення процедур розробки та прийняття документів державного планування спричиняє появу неякісних документів, які не дозволяють схвалити рішення з попередження негативних наслідків на майбутнє і на етапі стратегічного планування, і на етапі оцінки приватних індивідуальних проектів. Звичайно, ситуацію, яка склалася довкола будівництва нового курорту Свидовець, можна виправити шляхом скасування наявних детальних планів територій та розробки нового детального плану території з дотриманням усіх законодавчих вимог.
