Для Києва вже розроблено проект бюджету на 2015 рік, крім нього, готова Програма соціального та економічного розвитку столиці. Їх розглядатимуть на найближчій сесії Київради. «День» теж проглянув понад 200 сторінок обох документів, з першого погляду — житиме столиця ледь не «в шоколаді». Тут і ремонт трамвайних вагонів, будівництво 200 ігрових та спортивних майданчиків, капремонт 30 бюветів, ремонт каналізаційних стоків, котелень, систем водовідведення, не забули і про покращення асфальтового покриття на столичних автошляхах, нові транспортні розв’язки, утеплення будівель бюджетної сфери, доступне житло, навіть нові дитячі садки та школи. Втім, коли порівняти, на що і скільки грошей передбачено у столичному бюджеті, виникає сумнів, чи справді буде життя таким комфортним, як описують автори цих нормативних актів.
Якщо взяти загальні цифри доходів та витрат, які закладено у столичному кошторисі, то витратити планують 20 мільярдів гривень, а отримати — 22 мільярди гривень. Основна частка доходів припадає на податкові надходження, понад 12 мільярдів гривень, у тому числі 10 мільйонів від податку на нерухоме майно, 30 мільйонів від збору за паркувальні місця, ще очікують на 8 мільярдів субвенцій з державного бюджету.
НА ПАРКУВАННІ МІСТО МОЖЕ ЗАРОБИТИ НЕ 30, А 300 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ — ТО ДЕ Ж РЕШТА?
Але незалежні експерти, котрі аналізують столичний бюджет уже не перший рік, стверджують, що Київ може отримувати значно більші прибутки, ніж закладають щоразу в кошторисі. І не від урядових субвенцій та податків з киян. Достатньо лише подолати корупційні схеми та вивести кошти з тіні. Голова фундації «Відкрите суспільство» Іван Сікора переконаний, що лише на паркуванні Київ може заробляти 300 мільйонів гривень, оскільки 90% паркомісць зараз працюють неофіційно. Або ж за податок на нерухоме майно, який сплачують юридичні особи, у проекті бюджету передбачено 22 мільйони гривень прибутку за рік. Сікора наголошує, що у Києві орієнтовно три мільйони квадратних метрів комерційної нерухомості, якщо взяти навіть смішну ціну оренди по 20 гривень за метр, отримуємо цифру утричі більшу, ніж закладена у бюджеті.
— Якщо нова команда не робить того, що обіцяла перед виборами, то далі все перетворюється на стару пісню попередників, що зараз і бачимо. Усі корупційні ризики та практики з часів минулої влади перейшли у цей бюджет, — каже Іван Сікора. — Бюджет будь-якого міста ґрунтується на доходах від землі, нерухомості, торговельних площ, паркування, реклами. Десь 50 мільярдів коштів втрачає бюджет Києва від земельних махінацій, логічно, що нова команда повинна вжити заходів для виведення цих коштів із тіні. У грудні провели аудит комунальних підприємств, прозвітували про їхню збитковість, але немає заходів про виведення цих підприємств із кризи, натомість маємо месидж, що збиткову роботу Київського метрополітену та «Київпастрансу» мають покрити за рахунок підвищення вартості проїзду, а щоб знайти інвесторів, укласти нові договори оренди про місця для реклами тощо — мови немає.
ТРИ МІЛЬЙОНИ НА ПАМ’ЯТКИ Й РОЗДАЧУ БОРГІВ
Тому експерти просять депутатів Київради не голосувати за такий варіант бюджету. Та сумніваються, що їх почують, бо вже не один раз брали участь у засіданнях бюджетної комісії, давали свої пропозиції та зауваження, жодної з них у проекті не враховано. Якщо проглянути розподіл видатків, то стає зрозуміло, чому.
На діяльність Київради передбачено 72 мільйони гривень, на апарат КМДА на сім мільйонів більше. Чи не найбільше з бюджету потягне на себе Департамент транспортної інфраструктури КМДА — 1 млрд 785 мільйонів гривень, на Департамент містобудування та архітектури — 53 мільйони гривень, з них більша частина піде на розробку неуточнених схем і проектів.
На Управління охорони культурної спадщини, яке зараз реорганізовують та приєднують окремим підрозділом до Департаменту культури, планують 14 мільйонів гривень столичного бюджету. З них три мільйони піде на збереження, розвиток, реконструкцію та реставрацію пам’яток історії та культури. Що цікаво, за ці кошти хочуть реставрувати садибу Мурашка, яку відстояла громадськість і вберегла від знищення, та Будинок Артинова у Свято-Фролівському жіночому монастирі. Але ж у Києві у стані занепаду не дві пам’ятки, а добра сотня. Із цієї тримільйонної суми понад 800 тисяч гривень треба віддати як борг за ремонт пам’ятника князю Володимира та ремонт корпусу настоятеля при НаУКМА. Борги тягнуться ще з 2013 року.
НА «ЖОВТЕНЬ» ГРОШІ ЗНАЙШЛИ. І НА СКАНДАЛЬНИЙ ГЕНПЛАН — ТЕЖ
На щастя, у міських програмах передбачаються кошти на відновлення кінотеатру «Жовтень», наразі йдеться про суму 12 мільйонів гривень. Також планують зайнятися комп’ютеризацією музеїв міста, оновленням переліку пам’яток історії та культури у Державному реєстрі, реставрацією Андріївського узвозу тощо. Окремо на Департамент культури закладено п’ять мільйонів гривень. А от на розробку Генплану розвитку столиці до 2025 року — ще два мільйони гривень, це при тому, що план уже давно готовий, роздрукований у брошурах, на що вже витрачено 16 мільйонів бюджетних гривень.
І саме від нього залежить, чи буде взагалі що охороняти та про що дбати у столиці. Бо Генплан-2025 архітектори та києвознавці вважають нищівним для культурного обличчя Києва та й для його зелених зон теж. Незаконні землевідводи, неправомірні будівництва без документів та необхідних дозволів, за словами експертів, стануть правочинними після ухвалення цього Генплану. В цілому йдеться про 170 проблемних ділянок.
— Є цікавий документ, на який у бюджет закладено гроші — стратегія розвитку Києва до 2025 року. У ній землі житлової та громадської забудови обліковуються у площу 16 тисяч гектарів. У Генплані та Програмі з охорони земель йдеться про 28 та 14 тисяч гектарів. При такій розбіжності показників про який бюджет ми говоримо? У школах та дитсадках немає чим заплатити за харчування дітей, але у бюджеті є 77 мільйонів гривень на розвиток земельного кадастру, вже сім мільйонів на ньому проїли. І ми не побачили звіту за використані гроші, за результати, а нам нав’язують продовження цих програм, — коментує член Академії архітектури Віктор Глєба.
ТРАНСПОРТНИМ РОЗВ’ЯЗКАМ — БУТИ
Експерти бідкаються, що нова команда не хоче змінювати методів управління містом. До прикладу, у програмі розвитку столиці акцентують, що Києву треба розвивати туристичний потенціал, зокрема автомобільний туризм, виставкову та рекламну діяльність, а ще завершити проект «Дніпровська перлина», розпочатий ще за Черновецького. Насправді, суть цієї «перлини» не в туристичній привабливості Києва, а в забудові Дніпровської набережної. І про це вже не один рік розповідають громадські експерти, та скасовувати проект ніхто не збирається.
Щодо транспорту, то тут плани мерії, як кажуть у народі, ледь не наполеонівські. На оновлення вагонів метро планують 123 мільйони гривень, і це не закупівля нових, а лише переоснащення. Завершення реконструкції розв’язки на Поштовій площі потребує 32 мільйони гривень, утричі більше треба на будівництво Подільського мостового переходу через Дніпро. Трохи менші суми передбачаються ще на десяток транспортних розв’язок, реконструкцію трамвайних колій, розвиток системи паркування, другу чергу будівництва «Міської електрички», яка зараз функціонує абияк і поки що себе не виправдала.
НА ВЕЛОІНФРАСТРУКТУРУ — 15 МІЛЬЙОНІВ, НА НОВІ ЛІФТИ В КМДА — 13 МІЛЬЙОНІВ
Не забули і про розвиток велоінфраструктури, над чим довго боролись активісти Асоціації велосипедистів Києва, на це передбачено 15 мільйонів гривень. Та тут питання ще і якості прокладання велодоріжок. Бо пригадується, коли відкрили велодоріжку на проспекті Перемоги, велосипедисти взялися її інспектувати. З’ясувалося, що автовласники користуються нею як місцем для парковки, торговці — місцем для продажу своїх товарів. А для велосипедистів місця не лишається.
І чи так багато готові виділити депутати на велосипедну індустрію, порівняно з тим, скільки хочуть на утримання апаратів Київради та КМДА? Бо лише на заміну, реконструкцію та модернізацію ліфтів у приміщенні Київради закладено 13 мільйонів гривень. І це ж лише одне приміщення, яке не так давно пережило ледь не капітальний ремонт. Для порівняння, на заміну чи ремонт ліфтів у житлових будинках столиці передбачено 15 мільйонів гривень, сума хоч і більша, але пропорції, погодьтесь, несправедливі.
Тому вимога громадських експертів переглянути бюджет — зрозуміла. Тепер очікуємо, якою буде реакція нової команди. І чи буде взагалі.
