До 1 лютого 2015 року Україна має подати звіт в Комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про виконання рішень 38-ї сесії. Як неодноразово писав «День», уже кілька років поспіль експерти з ЮНЕСКО наполегливо радять владі столиці ввести мораторій на будівництво в буферних зонах таких об’єктів світової спадщини, як Національний заповідник «Софія Київська» та Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.
Сьогодні громадськість підготувала проект розпорядження для запровадження такого мораторію і сподівається, що на черговій сесії Київради, яка відбудеться 22 січня, депутати його проголосують. Йдеться про заборону будь-якого будівництво в буферній зоні та заборону продавати земельні ділянки в зоні Софії та Лаври.
За словами члена колегії Головної ради Українського товариства охорони пам’яток Ірини Нікіфорової, чергова 39 сесія ЮНЕСКО відбудеться у червні цього року в Бонні. Саме Німеччина, за її словами, протягом останніх років пропонувала включити Софію і Лавру в список об’єктів, які знаходяться під загрозою. Тому загроза бути включеними в чорний список ЮНЕСКО в цьому році стоятиме гостро, як ніколи. Через те ухвалення рішення про мораторій так необхідно.
— Закони, які охороняють культурну спадщину, досі не працювали... Зараз ми покращуємо українське законодавство: 22 січня буде вирішуватися доля саме Києва — Київрада мусить запровадити реальний, а не фіктивний мораторій, у відповідності до вимог ЮНЕСКО на забудову буферної зони Софії та Лаври. Маючи цей плацдарм, ми будемо поширювати його на весь історичний центр Києва та на всю Україну. Але основне, щоб була чітка і зрозуміла для суддів практика застосування цих правових норм, — говорить народний депутат України Ігор ЛУЦЕНКО. — Вимога запровадження такої заборони — це не тільки вимога від громадськості, а й від Паризького офісу ЮНЕСКО, який регулярно щороку писав нам рекомендації запровадити мораторій. І те, що наші чиновники відписували, двічі стало для мене предметом судового розгляду — я як колишній громадський активіст вимагав, щоб надали інформацію, яка саме у звітах надається в Париж. Тепер сподіваюся, що така практика припиниться, тому що однією з найбільш важливих передумов збереження і дотримання законодавства є відкритість усіх урядових, інституціональних рішень. Наприклад, звіт України щодо виконання Україною вимог Конвенції про охорону культурної спадщини має бути весь час відкритим. Із приходом нової влади ця практика має бути усталеною... На сьогодні це питання надзвичайної політичної ваги: наприклад, нині у нашого Президента є ділянка в буферній зоні Лаври. Там не заборонено будувати, але є певні обмеження. Тому треба, щоб в тому числі й Президент показав, як потрібно це робити.
Фахівці кажуть, що тільки в центрі Києва є понад 700 га охоронних зон заповідників (зокрема навколо Софії Київської і Києво-Печерської лаври, музею «Київська фортеця», заповідника «Стародавній Київ» тощо), які, на жаль, досі є ласим шматком для забудовників. І проблема в тому, що й серед депутатів Київради є забудовники.
— У 2014 році ми, представники від громадськості, запевнили керівництво ЮНЕСКО, що зараз в Україні є нова влада, обрана нова Київрада, і що тепер ми обов’язково маємо зберегти буферну зону Софії та Лаври. І в липні минулого року при Київраді було створено робочу групу, яка вивчала проект рішення про проведення мораторію. Депутати від усіх фракцій долучилися і підтримали. Ми взяли всі рішення ЮНЕСКО, всі рекомендації й напрацювали проект мораторію. Мер Києва підтримав нашу позицію. І ніби всі — «за». Але ж ми знаємо, що в Київраді є забудовники, і тому я беру на себе зобов’язання відслідкувати, яким чином буде проголосовано це рішення,— сказала юрист, голова ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» Марина СОЛОВЙОВА.
На думку голови Всеукраїнської асоціації музеїв України Сергія Кролевця, питання — не стільки в покращенні законодавства, як у правильному його застосуванні. Він акцентує увагу на тому, що в Україні не було прецеденту, коли б застосовувалися норми, які є в законі, для того, щоб покарати забудовників, чиновників, які отримали хабар, чи тих, хто погоджував і дозволяв ганебну забудову.
— Окрім мораторію нам ще необхідно зробити реєстр забудовників та власників земельних ділянок. Недавно мені трапилася інформація, що Київрада скасувала рішення про передачу земельної ділянки в центрі Києва Фірташу. А чому це не було відомо відразу? Нам потрібно знати імена: хто будує і хто дає дозвіл, — наголосив Сергій КРОЛЕВЕЦЬ.
Фахівці погоджуються, що мораторій — річ необхідна, але, на думку голови музейної експертної ради ВУАМ, колишнього директора Національного музею «Софія Київська» Нелі КУКОВАЛЬСЬКОЇ, це питання можна було б вирішити набагато глобальніше — якби на це була політична воля.
— Ми знаємо, що в Києві існує Генеральний план до 2020 року, прийнятий на рівні закону, але в ньому не розроблено детальні плани територій. Якби ж цю документацію було розроблено і затверджено на всіх рівнях, повірте, того, що зараз в Києві відбувається, не було б. Сьогодні треба говорити правду: розроблене рішення про введення мораторію — часткове, воно буде стосуватися тільки Софії та Лаври, в якійсь мірі — Андріївської церкви, — говорить Неля Куковальська.
Вона зауважила, що введення мораторію на будівництво в буферних зонах слід ввести у всіх регіонах України, де є пам’ятки ЮНЕСКО, а таких в Україні є сім. І, за словами експертів, ситуація зі збереженням охоронних зон навколо них — не набагато краща.
ДО РЕЧІ
Чи вплине зміна керівника на дотримання закону?
Міністр культури В’ячеслав Кириленко звільнив директора Національного заповідника «Софія Київська» Олену Сердюк, повідомили «Дню» в прес-службі Міністерства культури України. Інтернет-видання life.pravda.com.ua повідомляє також, що в прес-службі зазначили: відповідний документ було підписано 19 січня.
Раніше, 19 грудня минулого року, В’ячеслав Кириленко писав у соцмережі «Твітер»: «З огляду на стан у деяких музеях та заповідниках, зроблю пропозицію на звільнення ще деяким директорам. По «Софії Київській» уже це зробив».
Нагадаємо, «День» писав про те, що 18 жовтня 2014 року на території Національного заповідника «Софія Київська» «стався обвал частини господарської цегляної огорожі ХХ століття на ділянці між Митрополичим садом і прибудинковою територією на вулиці Стрілецькій, 7/6». Невдовзі після цих подій керівник заповідника пішла на лікарняний.
«День» писав тоді: «В адміністрації заповідника подію прокоментували тим, що раніше впритул до огорожі стояли теплиці, на які вона власне й опиралась. Однак ці господарські споруди були незаконно знесені 2010 року. Коли ж упродовж 2007 — 2011 років велись роботи з реставрації Брами Заборовського та благоустрою Митрополичого саду, то ніяких заходів щодо укріплення саме цієї огорожі не було проведено. Проектна документація щодо укріплення мурів та огорожі з’явилась лише цього року. Тож тут питання і до адміністрації заповідника — чому не подбали про це раніше?» Крім того, експерти «Дня» постійно говорили про те, що до таких наслідків можуть спричинити незаконні забудови впритул до заповідника та на території його буферної зони.
Тож, як бачимо, головне для збереження заповідника — не зміна його керівників, а дотримання закону.
