Нещодавно в Міністерстві охорони здоров’я розробили та запропонували на розгляд уряду проект постанови «Про затвердження національного плану заходів з імплементації та реалізації засад європейської політики «Здоров’я-2020: основи європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя». Документ стосується профілактики неінфекційних захворювань у державі на період до 2020 року. Міжнародні експерти стверджують, що країни з низьким та середнім рівнем економічного розвитку, до яких належить Україна, потерпають від таких недугів особливо.
«За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, сьогодні неінфекційні захворювання є найважчим соціальним та економічним тягарем. У центрі уваги країн-членів ООН — чотири захворювання: хронічні респіраторні недуги, діабет, рак та серцево-судинні хвороби, — розповіла Оксана СОЛДАТОВА, доцент кафедри дитячих та підліткових хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика. — Неінфекційні захворювання складають 63% від щорічних летальних втрат у світі. В Україні цей показник — один із найвищих у регіоні та складає 86% від усіх причин смертності та 70% — причин інвалідності. Рівень захворюваності серцево-судинними та респіраторними недугами — в чотири рази вищий, ніж в ЄС, а смертність від новоутворень утричі вища за аналогічний показник в Європі».
Експерти вкотре звертають увагу, що профілактику треба починати з дитинства. Так, за даними МОЗ, рівень захворюваності дітей на респіраторні недуги за останні десять років є стабільно високим і зараз складає 66%. Найвищий він — серед підлітків 13—16 років.
Левова частина плану дій стосується моніторингу стану здоров’я дітей і молоді та профілактики неінфекційних захворювань серед них. Адже, за даними Центру медичної статистики МОЗ України, кількість здорових дітей до моменту закінчення школи зменшується у 5,4 разу, а кількість дітей із хронічними захворюваннями збільшується в 4,4 разу.
«Обмеження, що виникають у людей через стан здоров’я, зменшують можливості держави, — акцентує Наталія РИНГАЧ, головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України. — Ми робили прогноз чисельності молодих людей 15—25 років до 2061 року. Зараз представників цієї вікової категорії налічується приблизно п’ять мільйонів. Але якщо ми зробимо перепис, їх буде менше. Середній прогноз: до 2061року в Україні їх буде чотири мільйони, песимістичний прогноз — 2,8 мільйона. У нас було чотири хвилі дослідження, яке вивчало повсякденні практики, котрі впливають на здоров’я. На першому місці — гіподинамія, далі — ризикована сексуальна поведінка, третє — куріння, четверта — неправильна харчова поведінка. У підсумку маємо великі втрати зовсім молодих людей: у нас майже втричі вища смертність серед молоді від зовнішніх причин, а від інфекцій — 12%, тоді як у Європі — 1%».
За планом експертів, покрокова реалізація намічених дій на 25% знизить смертність від основних неінфекційних захворювань, на 10% зменшить рівень споживання алкоголю та на 18,5% — рівень поширення куріння. Показники прораховувалися з огляду на міжнародний досвід.
«Ми не впевнені, що все буде, як задумали, але одним лише зниженням вживання солі на 30% держава може заощадити на лікуванні артеріальної гіпертензії та її ускладнень 3,3 мільярда гривень на рік, — коментує Олег ШВЕЦЬ, головний позаштатний дієтолог МОЗ, співавтор плану дій. — Куріння та алкоголізм — це факультативні фактори ризику, тому що це відбувається періодично. Але їдять діти щодня. І через нераціональне харчування нині ми маємо багато матеріальних та розумових втрат. Ми бачимо, що з кожним роком погіршується харчова поведінка дітей: з віком вони їдять менше овочів, фруктів, кисломолочних продуктів та м’яса. Також зменшується кількість підлітків, які щоденно снідають. Натомість росте вживання вуглеводів та трансжирів».
За словами Олега Швеця, крім національного плану дій, сьогодні розробляється проект закону, що обмежуватиме вміст трансжирних кислот в продуктах. Крім цього, МОЗ прописало вимоги до харчових продуктів, призначених для дітей та підлітків у навчальних закладах, а також вимоги до продуктів, які використовуються на підприємствах громадського харчування в навчальних закладах. Також готується законопроект щодо обмеження маркетингу, спрямованого на дітей та підлітків, для продукції з вмістом солі, цукру і жирів.
