Днями у столиці було організовано зустріч лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва з киянами та переселенцями зі сходу України та Криму. На зустрічі говорили про проблеми, з якими стикаються переселенці. Зокрема Мустафа повідомив, що на сьогоднішній день близько 20 тисяч громадян України залишили територію Криму, більше половини з них — кримські татари. «Багато з них відправляються в західні регіони України: Львівську, Вінницьку, Тернопільську області. Ми зацікавлені в тому, щоб вони були на кордоні з Кримом, щоб після звільнення Криму було легше повертатися додому», — зазначив Мустафа Джемілєв.
НЕРЕЗИДЕНТ НА СВОЇЙ ЗЕМЛІ
Станом на сьогоднішній день в Україні існують два основні закони, які регулюють права кримчан-переселенців — Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», який стосується не тільки кримчан, які залишилися в Криму, а й тих, хто змушений був покинути свої будинки і перебратися на материкову частину України, та «свіжий» закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Він покликаний захищати права і свободи не тільки переселенців із Донецької, Луганської областей та Криму, а й переселенців з інших регіонів України, в яких можуть виникнути причини для масового переміщення (надзвичайні ситуації, масове порушення прав людини).
У рамках проекту «Забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» було здійснено аналітичну роботу, за якою виявилося, що незважаючи на наявність законодавчої бази, існує багато проблем, які призводять до дискримінації кримчан. Багато хто з них вже відчув на собі всі недоліки та недопрацювання даних законів, про що й повідомляли Мустафі Джемілєву. Це, наприклад, отримання довідки про взяття на облік як внутрішню переміщену особу (ВПЛ); перетин адміністративного кордону з материковою частиною України; визнання кримчан нерезидентами України, що обмежило отримання ними банківських послуг; дискримінація в отриманні пенсій.
«Незважаючи на прописані у відповідному наказі чіткі норми і алгоритм отримання довідки, на практиці ми стикаємося з тим, одержати її кримчанам не так просто. І звичайно ж, не варто плекати ілюзій щодо того, що наявність довідки у внутрішньо переміщеної особи буде відігравати визначальну роль під час звернення до відповідної інстанції. Багато хто сприймає цей документ просто як фіксацію місця тимчасового перебування для можливості отримання кореспонденції», — говорить юрист Громадської ініціативи "Крим SOS" Вікторія Савчук.
Згідно з постановою НБУ № 699 від 3 листопада, жителі та громадяни України, зареєстровані на території Криму, стали нерезидентами. Таким чином, найближчим часом ці нерезиденти зіткнуться з низкою проблем.
Перша — юридичним особам, які перебувають у Криму, закрили банківські рахунки. А за законодавством, місце перебування — це й є адреса юридичної особи, яка вказана в її реєстраційних документах. Тобто необхідність закривати рахунки буде існувати не тільки для юридичних осіб, які перебувають у Криму, а й для тих, хто перемістився, але не встиг перереєструватися на материковій частині.
Друга — банківські картки, видані у Криму, не можуть більше використовуватися на материковій частині України. Тепер кримчани-власники банківських карток не зможуть отримувати грошові перекази.
Третя — рахунки кримчанам відкривати можна, але фактично це буде процедура обслуговування нерезидентів (а це означає трохи інші умови відкриття рахунків, заборона на використання поточних рахунків фізичних осіб для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності, особливі умови зарахування коштів на карту тощо — відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою НБУ № 492 від 12.11.2003).
Четверта — кримчанам-підприємцям, враховуючи попередні пункти, буде тепер дуже складно вести бізнес без зміни реєстрації місця проживання.
«Постанова НБУ № 699 на практиці призвела до дискримінації кримчан — їхні економічні права обмежуються. Ведення бізнесу як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб-підприємців, оформлення грошових переказів, отримання кредиту, поповнення депозитного рахунку, обмін валют та інші банківські послуги стали обмеженими або забороненими для громадян України з кримської пропискою. Правозахисні організації мають намір працювати спільно над вирішенням гострих проблем», — зазначила адвокаційний експерт проекту «Забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» Ольга Скрипник.
ТРУДНОЩІ ПЕРЕТИНУ КОРДОНУ З УКРАЇНОЮ
Прикордонна служба України повідомляє, що в’їзд і виїзд на тимчасово окуповану територію безпроблемно здійснюється на підставі документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (наприклад, паспорт громадянина України, паспорт для виїзду за кордон). Але («День» писав про цю проблему) за останній час почастішала тенденція відмови українською стороною пропускати з Криму на материк чоловіків — громадян України — віком від 18 до 40 років, які їдуть поодинці. Їх ретельно допитують, вимагають надати достатні докази мети їхньої поїздки, аргументуючи тим, що це необхідні заходи безпеки. Зрештою, практично всіх відмовляються пропускати на материк, просто знімають із поїздів або відправляють на поїзд назад до Сімферополя.
Останнім часом, нібито з метою безпеки, громадян України, в яких є кримська реєстрація, безпроблемно пропускають на територію Криму, але при виїзді проводять коротку «співбесіду» про мету виїзду. Якщо людина працевлаштована, вона повинна перед в’їздом у Крим взяти довідку з місця роботи і надати її на зворотному шляху як підтвердження мети виїзду на материк. Якщо людина безробітна, вона має надати інший документ, що підтверджує мету її виїзду (наприклад, копії паспортів батьків/подружжя з пропискою на материковій частині або лист-запрошення від родичів, який може бути написано від руки, і підпис на ньому не потребує нотаріального завірення).
КОМЕНТАР
«ЗБИРАТИ ДОКУМЕНТИ І ЗВЕРТАТИСЯ ДО СУДУ»
Олександра ДВОРЕЦЬКА, керівник правозахисного центру «Дія»:
— Передусім людям потрібно оскаржувати дії банків. Перше, що ми радимо, — отримувати письмові відмови від цих установ. Щоб було написано, що це спричинено саме постановою № 699. Тоді громадяни можуть оскаржити ці дії, саме сказавши, що постанова Нацбанку порушує їхні права. Це стосується тих, кому заново не відкривають рахунки, або тих, кому їх заморозили чи не видають їхні депозитні кошти. Тобто треба збирати побільше папірців, які б це підтверджували. Друге — коли ви отримали достатньо відповідей, у вас є на руках договір (якщо ви вже є клієнтом банку), відповідь, що саме через цю постанову ви не маєте доступу до власних коштів, чи не можете відкрити новий рахунок, чи не можете його перевести, варто звертатися до правозахисних організацій, які надають допомогу pro bono і оскаржувати ці дії в суді.
У цій постанові Нацбанку найкритичніше те, що її написано таким чином, що банки її дуже погано розуміють і застосовують на свій розсуд. Наприклад, вони блокують рахунки фізичних осіб, хоча в постанові йдеться про юридичні особи. Іноді, якщо вдається поговорити з працівниками банку, вони зізнаються, що не добре розуміють, у чому саме суть постанови.
Також для клієнтів банків важливо, щоб вони мали підтвердження, що це їхні рахунки. Не здавати картки на переоформлення, запитати у центрального відділення вашого банку копію договору і ще раз його прочитати — на яких умовах банк вам надає послуги, у яких випадках може блокувати рахунки і таке інше.
Підготувала Ольга ХАРЧЕНКО, «День»
