В. о. президента Олександр Турчинов підписав указ про заходи щодо забезпечення консолідації громадян України і припинення громадянського протистояння в Донецькій і Луганській областях. Документ передбачає проведення реформ, пов’язаних із децентралізацією влади, істотним розширенням повноважень територіальних громад і фінансової основи місцевого самоврядування.
Такі тези прозвучали з вуст і Арсенія Яценюка під час зустрічі з представниками донецької еліти минулої п’ятниці. Передусім слід виділити три аспекти, на яких акцентував увагу прем’єр-міністр: децентралізація, мовне питання і місцеві референдуми.
1. Яценюк заявив про готовність створення регіональних виконавчих комітетів, які формуватимуться на місцях і замінять нинішні облдержадміністрації з посадами губернаторів, що призначаються Києвом. Також голова Кабміну пообіцяв провести зміни в Бюджетному кодексі України, аби більше зароблених коштів залишалося в регіонах. Ці позиції об’єднують практично всі основні суспільно-політичні сили країни і багатьох українців з різних регіонів. Тому конкретні кроки, спрямовані на децентралізацію, можуть привести до реального зняття напруги в південно-східних областях, у відносинах між цими регіонами і центром, а також на міжрегіональному рівні. Водночас некритичні поступки на користь регіонів зберігають за столицею роль консолідуючого національно-політичного центру.
2. Зробити російську мову другою державною прем’єр-міністр не обіцяв. Проте Яценюк наголосив, що закон Ківалова-Колесніченка, що фактично надає російській мові статусу офіційної, продовжує діяти і скасовуватися не буде. Позиція досить зручна і раціональна — нових і важких політичних рішень приймати не треба, можна користуватися тим, що вже є, і при цьому справедливо апелювати до досить широких прав російськомовного населення, які забезпечуються цим законом. Тим паче, що на південному сході сьогодні немає реальних мовних проблем, незважаючи на спроби певних внутрішніх і зовнішніх політичних сил малювати протилежні картини.
3. Щодо проблеми місцевих референдумів, то Яценюк справді виступив за ухвалення відповідного рішення парламентом країни. Але в цій ситуації слід зазначити, що навіть у тому разі, якщо цей закон буде ухвалено, навряд чи він передбачатиме можливість винесення на місцеві референдуми питань, пов’язаних із територіальною долею того чи іншого регіону. Проблеми такого масштабу, вочевидь, й надалі вирішуватимуться виключно на загальнонаціональному рівні. А на місцях шляхом референдумів, за відповідного рішення Верховної Ради, найімовірніше, можна буде розв’язувати лише проблеми локального рівня. Не більше. І це буде справедливо з урахуванням політики децентралізації в умовах прагнення до національної єдності і збереження територіальної цілісності держави.
Варто нагадати, що наприкінці березня в Києві відбувалася презентація результатів соціологічного опитування «До єдиної України — через децентралізацію влади», проведеного Центром досліджень проблем громадянського суспільства в рамках програми «Посилення місцевої демократії і підтримка реформ місцевого самоврядування в Україні». Під час цього заходу було зазначено, що на сьогодні 60% опитаних українців підтримують розширення повноважень регіонів для збереження цілісності країни.
Валентин КРАСНОПЕРОВ, донецький історик, регіональний координатор громадського руху «Чесно»:
— Якщо сьогоднішні учасники протесту в шахтарській столиці прагнуть до конструктиву, то децентралізація, регіональний статус російської мови і місцеві референдуми з культурно-муніципальних питань мають, безумовно, їх задовольнити. Адже це значно більше того, що дав їм «донецький» президент Янукович за чотири роки свого правління. Заявам прем’єр-міністра, гадаю, можна вірити, оскільки посаду голови Кабміну обіцяють Яценюкові зберегти і Тимошенко, і Порошенко. Окрім того, наміри та дії нинішнього українського прем’єр-міністра маєють певний рівень підтримки з боку впливових представників дніпропетровської і донецької еліт.
Володимир ФЕСЕНКО, політолог, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
— Правильніше говорити, що у своїх тезах в Донецьку Яценюк висловив не якісь обіцянки, а готовність до компромісу. Проте, судячи з останніх подій на Донеччині, основна проблема не в прем’єр-міністрові, а в Рінаті Ахметові, зокрема в тому, чи контролює він те, що зараз відбувається в області. Домовленості можна будувати лише на двох базових умовах — здача зброї і звільнення всіх захоплених держустанов. Якщо ж говорити про федералізацію, то це може вирішуватися лише на всеукраїнському референдумі. Те ж саме стосується і статусу російської мови. Хоч би як там було, основна проблема зараз полягає в тому, чи готові Рінат Ахметов і Олександр Єфремов забезпечити порядок відповідно в Донецькій і Луганській областях. Якщо цього не станеться, жодних компромісів бути не може.
