Якщо першим тестом для нового Президента були кадрові призначення, які вже викликають питання, то другим іспитом для глави держави є стабілізація ситуації на сході країни. Петро Порошенко неодноразово підкреслював важливість вирішення цієї проблеми, навіть були запропоновані рецепти виходу з ситуації.
Про події на сході і вихід з кризи говоримо з військовим експертом Інституту Євро-Атлантичного співробітництво Ігорем КОЗІЄМ.
— З приходом до влади нового Президента чи бачите ви якісь зміни у врегулюванні ситуації на Донбасі?
— Зрушення є з обох боків. Сьогодні іде позиційна боротьба за те, хто буде домінувати в тому чи іншому районі на Донбасі. Наприклад, вже всі говорять, що в Сніжному бойовики намагаються створити собі новий опорний пункт, але ми не бачимо суттєвої реакції на це з боку структур АТО. З іншого боку, наші сили намагаються заволодіти тактичною ініціативою в Слов’янську. Але до цього часу залишається неорганізованість і нескоординованість між різними силовими відомствами та різними вогневими можливостями, які потрібно використовувати дуже швидко. Ми не знаємо, що робить МВС з Нацгвардією, що робить Збройні сили, прикордонники діють окремо.
Також існують конфлікти між угрупованнями терористів — так званий народний мер Слов’янська начебто був арештований, що говорить про намагання Росії посилити державницький контроль в певних осередках. Разом з тим, Росія словами Глазьєва не відмовилася від окупації Донецької та Луганської області. Тому треба завжди мати серйозні резерви, які б могли дати відсіч. Це і Служба зовнішньої розвідки, і вертикаль військової контррозвідки, яка має працювати в місцях діяльності наших військовиків. Ці структури мають інформувати про можливий початок агресії.
Сукупність всіх цих проблем, плюс дії «п’ятої колони», яка нікуди не зникла, може в результаті вилитись у складні наслідки.
— Терористи вже навіть захоплюють прикордонні пункти і налагоджують роботу з російськими прикордонниками.
— Я думаю, що РФ все-таки готується до повномасштабної окупації. Кому це ще не зрозуміло? Євген Марчук одним із перших дав чітке пояснення ситуації — чому, як все відбувається і що треба робити. Держава повинна робити максимум, щоб відстояти себе, але цього поки немає.
Прикордонники сьогодні не мають відповідних засобів протидії — у них немає серйозного стрілецького устаткування, окрім звичайних автоматів. Це проблема. Як бути із серйозними артилерійськими системами або, принаймні, налагодити взаємодію між кожною прикордонною заставою та підрозділами повітряних сил. Це має бути не лише на словах, а в реальності, — це вже б дало можливість своєчасної реакції. Має існувати комплексний підхід.
Ми до цього часу не відновили вертикаль військової контррозвідки і не знаємо, що коїться у нас в тилах. Президент не має чіткої картини щодо всієї ситуації. Раніше офіцери контролювали всю вертикаль Збройних сил, була чітко налагоджена агентура. Велика Британія, Угорщина, Німеччина, Чехія, Польща не відмовились від вертикалі військової контррозвідки, а ми на кордоні із РФ вважаємо, що вона нам не потрібна.
— Хто кого має контролювати? Наприклад, Микола Литвин очолює прикордонників, а його брат Володимир Литвин є головою парламентського комітету з національної безпеки і оборони.
— Дійсно, поки Володимир Литвин та Олександр Кузьмук знаходяться у цьому комітеті, ми не зможемо нічого зробити із силовими органами. Адже ці люди є політичними діячами. Фактично, щоб щось зробити, ми повинні перезапустити парламент і після цього робити певні організаційні висновки. Сьогоднішня так звана «парламентська більшість» є ілюзорною. Кожен політик бореться за своє майбутнє. Навіть доводиться рахуватися з тими політиками, які причетні до «справі Гонгадзе».
— Все це є тести для нового Президента. На вашу думку, чи здатен він змінити систему?
— Народ повірив йому і зробив його президентом. Сектор оборони сьогодні є найбільш незахищеною структурою. Армію роззброювали, патріотів виганяли, сьогодні там знаходяться багато кон’юнктурників, які готові прислужувати всім. В Національній академії оборони України, наприклад, були випадки, коли офіцери заявляли, що вони не будуть воювати проти Росії. Це «п’ята колона». Через неї ми незахищені, всі наші дії бачать та контролюються.
Перший крок Президента — захистити власні Збройні сили, зробити їх боєготовними. Це перезавантаження і Ради національної оборони і безпеки, і Управління з питань оборони в секретаріаті Кабміну, і відповідного відділу в Адміністрації Президента, і так вниз по вертикалі.
— Як ви ставитесь до президентської ініціативі зі створення гуманітарного коридору для мирних мешканців сходу?
— Однозначно, це позитивний хід Порошенка як дипломата для зупинення кровопролиття. Але ми повинні чітко усвідомлювати — чи готовий умовно кажучи Глазьєв піти з України?
— І голова Держдуми РФ Сергій Наришкін, який заявив, що Україна «анексувала» Крим 1991 року.
— Він може говорити що завгодно, при цьому, хай не забуває про Далекий Схід із українською зеленою республікою і про Краснодарський край. Нехай белетристикою займаються політики, а військові експерти бачать реального агресора та можливість того, що Україна може бути окупованою. І щоб цього уникнути, ми повинні кожного дня працювати над зміцненням обороноздатності держави, захистити її власні Збройні сили, озброїти, дати можливість прикордонникам озброїтись та виконувати військові завдання. Примусити розвідку працювати якісно, чітко, виважено. І найголовніше — налагодити взаємозв’язок, щоб всі ці структури могли спільно працювати.
— Наскільки реально забезпечити гуманітарні коридори?
— За домовленістю сторін це реально. Але якщо її не буде, російська сторона за підтримки своїх диверсантів і всяких «народних мерів» спробує створити не гуманітарний коридор, а гуманітарний конфлікт. Якщо створюєш такий коридор, то треба на 100% розуміти, які можливі наслідки можуть бути в разі протидії однієї зі сторін, і що можна зробити, щоб ці наслідки зупинити. Це та сама військова операція, в якій ти виводиш цивільних людей із зони бойових дій. Для цього треба серйозно готуватись.
— Але іноді люди самі не хочуть виходити з зони небезпеки.
— А куди їм йти? Держава сьогодні нічого запропонувати не може. Хіба лише благодійники щось роблять. Те, що ми сьогодні маємо — це комплексна проблема останніх 20 років, а не лише Ющенка чи Януковича. Ця проблема має коріння в 90-х роках при Кучмі, коли розпочався розквіт корупції.
— Петро Порошенко у своїй інавгураційній промові також говорив про коридор для російських найманців. Це реально?
— Якщо Україна створить коридор для диверсантів з Росії, то вона його забезпечить, і в цьому я проблем не вбачаю. Але я не вірю, що 100% цих найманців підуть з України. Росія також не захоче пропускати їх назад. А головне для нас — знищити, як сказав Порошенко, «нечисть» — «гіркіних», «безлерів», «бісів»... Цих людей ми повинні затримати на нашій території. Поки вони на свободі, конфлікт не припиниться.
