Час шукати компроміси
«Торгові війни відбуваються, коли йдеться про конкуренцію в торгівлі. Зараз мова йде про економічну війну», — переконаний колишній заступник міністра закордонних справ України, а нині заступник гендиректора Центру Разумкова Валерій Чалий. Адже, як вже писав «День» і відзначає експерт, втрати насправді мають обидві сторони.
На що ж направлена ця акція? На схиляння України до «членства в Митному союзі»? Так грубо і безцеремонно? Якщо так, то в Кремлі, схоже, не досягли запланованого ефекту — український бізнес відповів, що не збирається змінювати вектор лобіювання зовнішньо-політичного курсу.
Якщо ж копнути трохи глибше і спробувати дати відповідь на запитання про мотиви і логіку моменту «торговельної блокади», то Вільнюський саміт — не є реперною точкою. Є ще дещо цікавіше, що, власне, й дає підстави назвати те, що сталось наприкінці липня на російській митниці, актом економічної війни.
Наприкінці липня Міністерство доходів та зборів України відзвітувало про поліпшення макроекономічних показників. За його даними, за сім місяців 2013 року до зведеного бюджету надійшло 240,9 мільярда гривень платежів, тобто на 9,2 мільярда гривень більше, аніж в цей час минулого року. Тож економіка України продемонструвала зростання. Тим часом Міністерство аграрної політики та продовольства України активно тиражувало новини про «рекордний врожай», а Кабмін — про китайський кредит. Всі ці «гарні» новини свідчили про те, що українська влада, здається, має шанси уникнути прогнозованого «дефолту», а відтак, за умови поліпшення фінансового стану, — до більш виваженої побудови зовнішньої політики.
І тут — вуаля! — проблеми у половини наших виробників, які тягнуть за собою зупинку виробничих ліній, зростання від’ємного торговельного балансу, падіння ВВП, звільнення людей, підвищення рівня безробіття та купу соціальних проблем, пов’язаних з «недонаповненям бюджету». І що заважає в цей час РФ відкрити на території України декілька благодійних фондів і «роздавати» матеріальну допомогу українцям по пару сотень гривень? Ба, більше: на минулому тижні в Києві якраз презентували Фонд підтримки малого та середнього бізнесу від РФ. Чи встоять євро-симпатії українців під таким тиском «батога та пряника»?
Але... Якщо великий задум товарних залякувань не спрацює, то сама Росія опиниться в позиції блокади (деталі — нижче в коментарі директора Центру економічного розвитку Олександра ПАСХАВЕРА).
То, може, час шукати компромісів?
КОМЕНТАРІ
«ПОЗБАВИТИСЯ ТОРГОВИХ ЗАЛЯКУВАНЬ ДОПОМОЖЕ ТІЛЬКИ ПРИЄДНАННЯ ДО РИНКУ ЄС»
Олександр ПАСХАВЕР, директор Центру економічного розвитку:
— Торговельні обмеження з боку Росії зумовлені усвідомленням останньої того, що наші шанси на підписання договору з ЄС — реалістичні. Коли сусідка це зрозуміла, то почалася реалізація запасного плану з уже згаданим в українській пресі меморандумом про те, як треба впливати на Україну. Не думаю, що Росії цікаво дестабілізувати внутрішню ситуацію підривом української економіки. Для неї ефективніше впливати на бізнесменів в Україні, які так чи інакше визначають положення вітчизняної економіки. Зараз Росія демонструє імпульси можливої торговельної блокади, які, безумовно, негативно позначаються на роботі української економіки. Однак, оцінювати масштаби такого впливу, не беруся. Чому? Економіка має адаптивну функцію: якщо на одному ринку гірше, то товари прорвуться на інший. На мій погляд, якби Україна таки підписала договір з ЄС, то Росія різко змінила б політику і почала шукати можливості максимально використати в своїх цілях цей новий формат відносин з ЄС. Гадаю, що нової більш тривалої торговельної блокади не буде. Загалом позбавитися від торгових залякувань Росії Україні допоможе тільки приєднання до ринку ЄС.
«ЦЕ ТАКОЖ І СПОСІБ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ ВНУТРІШНЬОЇ СИТУАЦІЇ В КРАЇНІ»
Анатолій КІНАХ, президент Українського союзу промисловців та підприємців:
— Для нас ця ситуація не нова, і немає ніякої політичної таємниці, що Російська Федерація дуже негативно ставиться до інтеграції України в європейський простір. У листопаді в Вільнюсі маємо шанс підписати угоду про асоційоване членство і вільну торгівлю з ЄС , а після того ще з 1 січня 2014 року вийти на умови вільної торгівлі з Євросоюзом. Зважаючи на це, нинішні торговельні негаразди з Росією мають політичну складову, щоб підсилити економічний тиск в контексті вступу в Митний союз. На мій погляд, ці методи не принесуть позитивних результатів, і переможців не буде з обох сторін. Оскільки Росія — член СОТ, і угода про вільну торгівлю з країнами СНД багато в чому грунтується на цьому членстві, то треба сідати за стіл переговорів і формувати прозорі відносини. Тим більше, що інтеграція з ЄС не суперечить створенню сприятливих умов роботи з Митним союзом. Зрозуміло, що такі дії Росії також пов’язані і з поліпшенням економічної ситуації в Україні, бо це також і спосіб дестабілізації внутрішньої ситуації в країні. Я дуже негативно ставлюся до цих методів, бо вони — не цивілізовані, і всі спірні питання між двома торговельними партнерами мають вирішуватися на основі діючих міжнародних стандартів. Звичайно, така торговельна блокада негативно позначиться на економічних показниках роботи обох країн, бо Україна багато постачає продукції (машинобудування, авіаційні двигуни, локомотиви, транспортні машини) до Росії. Все залежатиме від подальшої ситуації, вплив мінімальний, але у випадку загострення ситуації втрати будуть колосальні. Чи зважиться Росія на блокаду більш тривалу? У росіян вистачить здорового глузду не поглиблювати нецивілізованими методами ситуацію, тим більше що є вже реакція міжнародного товариства. Крім того, Росія — член СОТ. І в разі подальшого порушення міжнародних стандартів, Україна звертатиметься в СОТ і захищатимемо свої інтереси. І останнє Україна і Росія — стратегічні партнери і вони ними залишаться, а здоровий прагматизм і відповідальність зрештою візьмуть верх над політичними маневрами і подальшого загострення не буде.
«БЕЗ НОВОЇ ВИРОБНИЧОЇ БАЗИ УКРАЇНА ЗАВЖДИ ПЕРЕБУВАТИМЕ В РОЛІ СЛАБКОГО ПАРТНЕРА»
Олександр КЕНДЮХОВ, голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів:
— Росія бачить Україну в сфері свого економічного і політичного впливу. Тому нинішні дії — реакція на наближення доленосного для України Вільнюського саміту. А просто вибивати економічний грунт з-під ніг України — немає сенсу. Якби Росія цього прагнула, то зробила б простіше. Якщо ж допустити таку можливість, то не можна сказати, як це вплине на настрої суспільства. І далеко не факт, що воно породить бажання українського суспільства тісніше інтегруватися з Росією, бо ЗМІ сьогодні дають достатньо інформації про агресивну політику сусідів. Єдиний варіант, що російська сторона не бачить перспектив в якості договірної політики з нинішніми керівниками України, тоді дійсно цей варіант можливий, бо погіршення економічної ситуації і зростання соціальної напруги виникає вірогідність у зміні правлячого режиму, а відтак — і переговірників... Торгівельна блокада відобразиться на економних показниках України. Загалом за підсумками року від такої блокади від’ємне сальдо з Росією додасть як мінімум 3—3,5 мільярда доларів. Думаю, що тижнева блокада може затягнутися. Якщо Україна таки піде на зустріч ЄС, то тиск посилиться, а якщо поступитися своїми євро інтеграційними прагненнями — зменшиться. Всього цього могло б не бути, якби за 22 роки ми продемонстрували своє економне диво і замість реформування прав власності і колосальних витрат на окремі інфраструктурні проекти створювали нову виробничу базу. І це забезпечило б позитивний торговельний баланс з будь-яким партнером. Без нової виробничої бази Україна завжди буде в ролі слабкого партнера, якому диктують умови.
КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР!
Учора колегія Євразійської економічної комісії (ЄЕК) ухвалила рішення про введення спеціального захисного мита на столовий і кухонний фарфоровий посуд, вироблений в Україні і Китаї, терміном до 28 вересня 2016 р.
