Як добре відомо, астрономія є дуже древньою наукою — вчені почали займатися нею задовго до винайдення азбуки. Через те неосяжний Всесвіт навколо нас давно вивчено в усіх деталях — про нього сьогодні знають значно більше, ніж, скажімо, про всім відому планету Земля. Вчені навіть зуміли точно розгадати (хто б міг подумати!) назви небесних тіл — зірок, планет, туманностей та ін. Установлено також, що Всесвіт знаходиться у постійному русі і що рух кожного небесного тіла — від гігантів до крихітної блукаючої молекули — підкоряється невблаганним вічним законам. І хоча трапляються миттєві аберації, відхилення, Всесвіт продовжує велично рухатися навколо себе.
Те саме стосується і знайомої нам Сонячної системи, де навколо Сонця обертається, окрім незчисленних менших тіл, кілька планет. Найближчими до Сонця є Меркурій, Венера, Земля, Марс, а також (незабудьмо!) — планета «У»; кожна з них має свою, визначену універсальними законами Всесвіту сонячну орбіту. Все це працює у вічності подібно антикварному швейцарському годиннику.
Але саме у наші часи настала мить аберації — у механізмі бездоганної Сонячної системи щось клацнуло, щось несподівано пішло не так. Всі телескопи ближнього і дальнього Всесвіту вмить зосередили своє усевидюще «око» на крихітній Сонячній системі. Одразу стало ясно, що там якраз відбувається так званий Парад планет: всі сонячні планети максимально наблизилися одна до одної — наче на відстань витягнутої руки. Аномалією це однак не було — «Паради», зближення планет періодично трапляються у кожній подібній системі, їх прогнозують із великою точністю. Але відхилення, як зрозуміли космічні експерти, дійсно мало місце.
«Нештатна ситуація» полягала у тому, що одна з «дальніх» планет Сонячної системи, а саме — планета «Р», скориставшись «Парадом», раптом почала, ні з того, ні з сього, деформувати сонячну траєкторію планети «У». Ситуація була очевидною із першого погляду в телескоп — планета «Р» намагалася розірвати траєкторію «У» і обкрутити її траєкторію навколо себе. У випадку успіху, це означало перетворення планети «У» на супутника «Р» — вона була би приречена обертатися не навколо Сонця, а навколо «Р» до кінця світу цього! Вся Сонячна система переполошилася і занурилася в обчислення. Розрахунки показали, що ця аберація «Р» невдовзі має призвести до порушення рівноваги і небесної гармонії значної частини Всесвіту.
Про всі ті неприродні космічні явища останньою узнала планета «У» — там все ще не було сучасної системи спостережень хоча б за власною траєкторією польоту навколо Сонця. Переживши, однак, перший шок і оцінивши можливі астрономічні і домашні наслідки посягань «Р», планета «У» почала захищатися, як могла. Першим важливим заходом стало поінформування мешканців про те, що планета знаходиться в смертельній небезпеці. Бо якщо їхня власна траєкторія буде-таки дійсно обмотана навколо «Р» і зав’язана тугим піратським вузлом, планета «У» перестане бути планетою як такою, і навіки перейде в нижчий клас небесних тіл — стане супутником іншої планети.
Людям роз’яснили, що яскравим прикладом долі супутника є всім відомий Місяць, який вже мільярди мільярдів років крутиться навколо «Р». Це мертве тіло навіки віків позбавлене не тільки природного життя, не згадуючи вже про інтелект, але й будь-якої поваги з боку всіх дійсних планет. Дослідження також показали, що якщо планета «У» стане сателітом, все її повітря — до останньої молекули — вмить щезне у космосі й населення буде вимушене жити виключно на привізному (з «Р») повітрі. Вже розповсюджувалися чутки, що уряд планети «Р» розробив спеціальну систему постачання повітря на сателіт «У» — за зразком вже трохи призабутих продуктових карток радянського режиму. Цебто з урахуванням лояльності кожного, так би мовити, громадянина «У».
Згідно з науковими розрахунками, примусовий рух нашої планети навколо «Р» є адекватним приреченню населення «У» на повне, хоча й поступове знищення: за таких умов люди втрачають інстинкт виживання, самозбереження, любов до життя. Дійсно, кому захочеться жити і народжувати дітей на «супутнику», де чорна ніч триває (як це є на Місяці) 14 діб, а добова температура коливається у межах від 150до +150 градусів! «Не для того нас ростила ненька «У», щоби жити в безповітряному просторі!», твердили помірковані люди. Ніхто з них і уявити собі не міг, що квітучу, родючу, привітну й ласкаву, наповнену духовитим повітрям «У» можливо перетворити на якийсь там «сателіт на вірьовочці»!
Попри всі незаперечні наукові докази, на «У» знайшлося чимало прихильників майбутнього «супутникового» життя. Ці дивні люди віддавали всі свої неабиякі сили ради того, аби «розрізати» сонячну траєкторію «У», перекинути обидва її кінці на «Р» і таким чином почати крутитися навколо чужої планети. Хоча немає у Всесвіті гіршої ганьби, ніж стати, покинувши власну сонячну траєкторію, супутником. Цим опозиціонерам ревно допомагали ентузіасти з «Р» — кидали на «У» якорі, канати, магнітні капкани; вочевидь, цим «воякам» з планети «Р» дуже хотілося завести у себе ще один Місяць — для висадки космонавтів.
До цього дня ситуація залишається невизначеною. Старі люди з планети «У» добре пам’ятають, що це вже не перший космічний напад на «У» — в старі часи також траплялися «Паради планет». І тоді розпочиналося! Чимало історій про це збереглося у старих монастирських книгосховищах, але, здебільшого, в зашифрованих текстах. Та, що бувало — те бувало. До сих пір козаки якось-таки втримували свою «У» на сонячній траєкторії, але як воно буде далі? Попереду — наступний «Парад планет».
