Сьогодні в київському Будинку вчителя має бути представлено друге, доповнене видання енциклопедичного довідника «Рух опору в Україні: 1960 — 1990» та антології поезії політв’язнів радянських часів «Поезія із-за ґрат» (видавництво «Смолоскип»).
Довідник «Рух опору в Україні: 1960 — 1990» присвячено подіям в Україні, що розгорталися на наших теренах від 60-х і до здобуття незалежності. У ньому зібрано майже півтори тисячі статей. Зокрема, біографічні дані окремих діячів, дисидентів; інформацію про їхні твори, неформальну пресу і правозахисні різномовні видання; детальну бібліографію творчості учасників руху опору, політв’язнів та репресованих; спогади і публікації, відгуків іноземної преси. Подано інформацію про діяльність підпільних груп в Україні, організацій і комітетів на захист українських політв’язнів у західних країнах. Низка матеріалів присвячена діяльності української діаспори і тих діячів різного національного походження, які виступали на захист представників українського правозахисного руху, співпрацювали з ними й передавали український самвидав на Захід. Це все «підкріплено» візуально: чорно-білими та кольоровими фотоматеріалами.
Нинішнє друге видання довідника — доповнене й уточнене. Завдяки праці упорядників та свідченням безпосередніх учасників антитоталітарного Опору до нього додано чимало нової інформації. Наприклад, у другому виданні є статті про таких діячів, як Юрій Бача, Микола Мушинка, Анна Коцурова, Микола Неврлий, Наталя Кузякіна, Микола Муратов, В’яеслав Брюховецький, Ірина Стешенко.
Тепер щодо антології «Поезія із-за ґрат». Це — вірші понад шістдесяти наших політв’язнів, жертв переслідувань радянського тоталітарного режиму. Вони написані в другій половині ХХ століття. Провідна тема — свобода. Внутрішня. З нею люди навіть за ґратами залишалися вільними. Фактично творчість допомагала їм вижити в нелюдських умовах, і вони вимушено продовжували традицію тюремної поезії, що в українській культурі налічує не одну сотню літ.
До книжки ввійшли поетичні твори таких різних і знакових для України постатей, як Борис Антоненко-Давидович, Олесь Бердник, Галина Гордасевич, Ігор Калинець, Святослав Караванський, Григорій Кочур, Михайло Масютко, Сергій Набока, Михайло Осадчий, Степан Сапеляк, Євген Сверстюк, Іван Світличний, Ірина Стасів-Калинець, Василь Стус та багато інших. Передмову написала знана дослідниця літературного шістдесятництва Людмила Тарнашинська.
