Якщо коротко підсумувати, то цей рік відзначився кількома успішними дебютами — як письменників, так і художників. З’явилося кілька нових видавництв. Видавці почали проявляти інтерес до нон-фікшну для дітей та підлітків. Більше експериментують. Перевидається класика — у стильному та цікавому оформленні. Українські книжки продовжують збирати міжнародні нагороди і перекладатися іншими мовами. Цей рік однозначно видався кращим за попередні у всьому, що стосується книжок для дітей та підлітків.
Тож обрати десятку було складно, і це лише невелика частина цікавих, гарних, якісних дитячих книжок українських авторів, які побачили світ 2016 року. Цим списком ми не охоплюємо перекладені українською мовою світові бестселери, а також нон-фікшн, який однозначно стане одним із основних трендів наступних років у дитячій та підлітковій літературі.
Ця десятка — своєрідний путівник для любителів проводити час із книжкою в руках, який ви з легкістю зможете доповнити власними знахідками.
ПРО КУЧЕРЯВИХ — БЕЗ СЛІВ
«Кучеряві повертаються у місто», «Кучеряві думають, що робити в дощ» і «Кучеряві відмовляються від ялинки на Різдво». — Львів: Видавництво Старого Лева, 2016
Цього року «Видавництво Старого Лева» випустило три книжки-картонки для найменших про родину Кучерявих: «Кучеряві повертаються у місто», «Кучеряві думають, що робити в дощ» і «Кучеряві відмовляються від ялинки на Різдво». Особливість цих книжок в тому, що вони абсолютно без тексту. В усьому світі можна знайти безліч книжок без слів — від дитячих картонок до графічних романів для досвідчених читачів. Але українські видавці до цього часу не ризикують випускати такі «мовчазні» книжки. Тому серія про Кучерявих — це, скоріше, видавничий експеримент, і досить успішний.
Всі три книжки намалювала кольоровими олівцями художниця Мар’яна Прохасько. Кучеряві — це звичайна родина, яка живе у місті: тато, мама, син і дочка. А ще — песик, теж кучерявий. Якщо перші дві книжки описують знайомий кожній дитині досвід — поїздка машиною, повернення додому, дощовий день, коли не можна займатися звичними справами, то третя книжка вже пропонує глибшу тему — екологічну, тему відповідальності та сімейних цінностей (у найкращому розумінні цього терміну). У ній маленький читач бачить на малюнках наслідки вирубки ялинок до свят — голі пагорби, а мама з родини Кучерявих, яка працює в поліції, штрафує продавців стихійного ринку ялинок. Чудова книжка, щоб зрозумілою мовою та за допомогою простого сюжету пояснити малюкам серйозну тему.
ЗУБР ШУКАЄ СЕБЕ
Оксана БУЛА. «Зубр шукає гніздо». — Львів: Видавництво Старого Лева, 2016
Ще коли ця книжка — письменницький дебют відомої ілюстраторки Оксани Були — тільки готувалася до друку, вже тоді її обкладинка на сайті видавництва викликала суцільне захоплення. Теплі осінні кольори, зворушливий зубр. І зрештою, перше враження не підвело.
Це — книжка-картинка, і серед усіх українських книжок для такої вікової категорії, вона чи не найбільше наблизилася до формату, прийнятого у світі: лаконічна, але цікава історія з досить динамічним сюжетом і відкритим фіналом, стильні й влучні ілюстрації, які взаємодіють із текстом. Ідеальна для читання вголос.
Це історія про зубра, який звик узимку блукати лісом у пошуках їжі. Одного дня він зустрічає ведмедя, і той йому каже, що холодну та сніжну зиму можна цілком добре проспати у затишному місці. Тоді зубр починає шукати собі нірку чи гніздо, вирішивши цю зиму проспати... Ілюстрації Оксани Були — не лише зворушливі, а й сповнені візуального гумору, який дуже легко сприймуть діти.
ТАКИЙ ДАЛЕКИЙ І БЛИЗЬКИЙ ПЛУТОН
Валентина ВЗДУЛЬСЬКА. «Плутон». — Харків: Віват, 2016
Марко втратив собаку, з яким зростав. Ті, у кого помирають домашні улюбленці, знають: це втрата друга. Це болісно і складно, з цим не легко справиться і прийняти, а тим більше, коли ти — маленький хлопчик. Пса звали Плутон, і тепер Марко вірить, що його друг не помер, а просто живе на однойменній далекій і холодній планеті. Валентина Вздульська делікатно і майстерно працює з темою втрати і пам’яті, тонко передає непрості почуття малого Марка, але при тому не зосереджується на смерті як такій, навіть більше, ця розповідь націлена на життя. Прийняти втрату й відпустити її зовсім не означає забути і не любити. А полюбити когось ще — не означає зрадити того, хто вже пішов. А цей новий хтось — маленький та кумедний — обов’язково з’явиться в житті Марка і спробує завоювати його любов і дружбу. Чи вдасться?
Ілюстрації Інни Черняк — чудові, виразні, вони повністю відображають ритм і настрій розповіді. «Плутон» — ідеальна книжка для спільного читання батьків та дітей.
ОДНЕ ЛІТО ІЗ ЖИТТЯ ПІДЛІТКІВ
Ольга КУПРІЯН. «Солоні поцілунки». — Київ: ВЦ Академія, 2016
Ольга Купріян спеціалізується на дитячих та підліткових книжках як літературний критик. Вона їх прочитала не одну сотню, тож, напевно, добре розуміє, що робить книжку для аудиторії «своєю» і привабливою, а що — відштовхує. Цього року Ольга і сама дебютувала з підлітковою повістю — «Солоні поцілунки». Скажу одразу — цю повість для підлітків я ковтнула за один вечір — вона невелика за обсягом і досить динамічна, з сюжетом, що тримає читацьку увагу. Головній героїні повісті Мілці щойно виповнилося 14 років, і світ навколо неї почав стрімко змінюватися, підкидаючи ледь не щодня чергові проблеми і непрості ситуації — розлучення батьків, проблеми з бойфрендом, проблеми з подругою через хлопця, невдоволення своєю зовнішністю тощо. Авторка береться за цілий пласт підліткових проблем, розкидаючи їх між персонажами. Подруга Мілки Таня має свої проблеми — ризикує залишитися у класі на другий рік, потрапляє в дуже неприємну ситуацію з хлопцем, стає героїнею пліток і зневаги в маленькому містечку... Авторка не береться глибоко досліджувати кожну проблему, а показує читачеві палітру і масштаби підліткових «трагедій». Можливо, деяким ситуаціям справді не вистачає більш глибокого опрацювання, а характерам героїв — виразності. Але загалом вони викликають симпатію та співпереживання. А це для підліткової книжки — важливо.
ДОТЕПНІ НЕСКЛАДУХИ
Саша КОЧУБЕЙ. «Сім нескладух Говорухи». — Київ: Фонтан казок, 2016
Ще один цьогорічний дебют — і теж успішний — книжка письменниці Саші Кочубей «Сім нескладух Говорухи». Це добра і дотепна повість для молодших підлітків.
У ній ідеться про пригоди десятирічного Андрія в школі та поза нею. Якщо коротко: ображена Андрієм однокласниця пророкує хлопцю суцільну смугу негараздів, одним словом — затяжний період нескладух.
І з цього моменту Андрій починає списувати кожну неприємність на це пророцтво. Книжка насправді смішна, дотепна і дуже добра. Саша створила направду милих персонажів: взяти, наприклад, бабусю Андрія, яка їздить на самокаті, або кота-котлетаріанця на ім’я Монстр, або однокласників хлопця чи батьків... Всі вони викликають симпатію і довіру в читача.
НЕПРОСТЕ ЛІТО ДОРОСЛІШАННЯ
Оксана ЛУЩЕВСЬКА. «Вітер з-під сонця». — К.: Фонтан казок, 2016
Оксана Лущевська щороку видає по кілька книжок. Одна з її цьогорічних новинок для молодших підлітків «Вітер з-під сонця» — якісно відрізняється від попередніх книжок для такого віку. Це майстерно виписана психологічна повість, в якій авторка порушує одразу кілька важливих тем — втрати і пам’яті, стрімкого внутрішнього дорослішання та першої симпатії в дуже непростих обставинах... Літо, курортне містечко. Тут мешкає Риська, яка по суті позбавлена канікул і безтурботного дитинства. Вона змушена працювати разом із батьками, бо «сезон». А ще є Женька, котрий щоліта приїздить сюди із сім’єю на відпочинок, але цього разу вони з мамою приїхали сюди вже без батька... Перше почуття зароджується в дуже непростих обставинах, реальність підставляє гострі «кути», і це літо зовсім не таке безтурботне і веселе, як це буває на канікулах на березі моря.
Цього року повість потрапила до міжнародного каталогу найкращих дитячих книжок «Білі круки», а також до короткого списку у номінації «Дитяча Книга року Бі-Бі-Сі-2016».
НАЛЯКАТИСЬ І ПОСМІЯТИСЯ
Галина ТКАЧУК. «Тринадцять історій у темряві»/ Ілюстрації Ірини МАМАЄВОЇ. — Київ: Темпора, 2016
Галина Ткачук попрацювала у дуже цікавому й самобутньому жанрі — страшилки. Це — один із найбагатших жанрів дитячого фольклору, цікавий і часом абсурдний, неочікуваний і дотепний. Більшість із нас пам’ятають з дитинства всі ці історії про чорну-чорну хатинку або про волохату руку чи жовті зуби, які вночі літали кімнатою. Галина Ткаченко взяла багатий матеріал дитячих страшилок і осучаснила їх, зберігши, втім, усю їхню химерність. Її письмо добре впізнаване — письменниця вміє побачити щось зовсім незвичне у цілком звичних і буденних речах. Вона вигадує нових персонажів, які ніколи не фігурували в дитячих страшилках, але цілком вписуються в цей жанр: рибу з ніжками Коваленко, Прозорого чоловіка, Серединожера...
Письменниця активно спілкується з дітьми, і ця книжка — результат її вміння почути дитячі голоси. «Тринадцять історій у темряві» неодмінно сподобаються дітям і збагатять їхній і так не бідний запас страшилок.
ЗНАЙТИ КОГОСЬ СХОЖОГО НА ТЕБЕ
Катерина МІХАЛІЦИНА, Оксана БУЛА. «Хто росте у парку». Казка. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2016
Книжка Катерини Міхаліциної «Хто росте в парку» — це практично нон-фікшн для дошкільнят, але з казковим фіналом і ліричним настроєм.
Авторка створює своєрідну «енциклопедію» паркових дерев, цікаво і зрозуміло описуючи їхні визначальні риси.
Дитина знайомиться з деревами через зворушливу історію про маленький паросток, який шукав, на кого він схожий.
Чудові, ніжні й дуже людяні ілюстрації створила Оксана Була. «Хто росте у парку» цього року також потрапила до міжнародного каталогу найкращих дитячих книжок «Білі круки».
ХРЮША ПОВЕРНУВСЯ
Валерій Гобачов «Пригоди Хрюші». — Київ: Час Майстрів, 2016
Видавництво «Час майстрів» перевидало п’ять кумедних історій про Хрюшу під однією обкладинкою. Покоління нинішніх батьків добре пам’ятає хитрого і непосидючого поросятка, книжки про якого свого часу видавала «Веселка».
Намалював Хрюшу і вигадав йому пригоди художник Валерій Горбачов, який вже багато років живе у США і малює книжки для тамтешніх дітей. Це короткі мальовані оповідки з мінімумом тексту — практично комікси.
Хрюша легко вплутується в різні кумедні ситуації й так само легко з них виплутується. Він не засвоює жодних уроків, не робить висновків і взагалі є вкрай нечемним.
Але добрим та кумедним. І щирим, тому інші герої оповідок усе йому пробачають. Це хороша книжка для сімейного читання.
А ТИ ЩЕ НЕ ПРИНЦЕСА?
Кузько КУЗЯКІН, Євгенія ДОБРОВА. «Кожен може стати принцесою. Казки про дівчисько з палацу». — Харків: Віват, 2016
Попри слово «принцеса», у назві книжки не варто сподіватися (чи боятися) знайти там звичний нам образ принцеси — чемну дівчину в пишній сукні, яка сидить і чекає на свого принца. У книжці Кузька Кузякіна та Євгенії Добрової йдеться про мале непосидюче дівчисько, яке поводиться достоту так, як більшість дітлахів її віку. Саме тому книжка буде цікава і хлопцям. Жодних традиційних сюжетів, нічого з того, чим зазвичай займаються принцеси, тут немає. Натомість є безліч пригод, дотепних діалогів і чудернацьких сюжетних поворотів. Книжка справді смішна, а ілюстрації Інни Черняк лише увиразнюють непосидючий характер малої принцеси, доньки короля, котрий править дуже маленьким королівством. Ці невеличкі оповідання ламають стереотипи і сповнені зрозумілого дітям гумору. Тут вам і ананаси на березах, і помідорове меню, і ще багато іншого. Тож мрієте стати принцесою? Це легко.
