Директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький повідомив, що невдовзі вийде у світ перевидання книжки шведського історика Петера Енґлунда «Полтава: Розповідь про загибель однієї армії» українською мовою.
Саме харків’яни 2009 року видали українською мовою цю працю. Нагадаємо, що скоро вийде ще один книжковий хіт від Енґлунда — книжка «Перша світова війна в 211 епізодах», повідомляє poltava.to/news. За словами Красовицького, перевидання 2009 року не буде доповнено додатковими матеріалами.
Роботу про Полтавську битву історик написав 1988 року, коли працював над докторською дисертацією. У Швеції ця книжка стала бестселером — розійшлося 250 000 примірників (це становить 2,67% від усього населення країни, тобто одна книжка на 38 шведів). Після цієї наукової праці шведи глибше зацікавилися своєю історією.
Книжка зосереджена на описі Полтавської битви 1709 р., у якій шведська армія під проводом Карла ХІІ та українські війська під командуванням гетьмана Івана Мазепи зазнали поразки від російської армії Петра І. Саму битву описано тут зі шведської позиції.
Свою книжку Петер Енґлунд присвятив рядовому Еріку Моне, який загинув під Полтавою, і там його поховано. Автор розповів, що хотів зробити присвяту пересічній людині, яка була учасником тієї битви.
2009 року, розповідаючи про свою книжку з нагоди 20-річчя після її виходу, Петер Енґлунд зазначив, що Полтава зіграла вирішальну роль у долях Росії та Швеції.
— Якби в розвитку Росії, у разі її поразки під Полтавою, сталася затримка, скажімо, на 50 — 100 років, то ми зараз жили б в абсолютно іншому світі. Те, що сталося тоді, 1709 року, в Україні, мало величезне значення для світової історії загалом.
Кандидат історичних наук, голова історичної секції Харківського історико-філологічного товариства Владислав Яценко відзначає, що ця книга «представляє інший погляд на Велику Північну війну»:
— Український читач досі знає лише два погляди: російський та український. Шведський, польський, литовський — маловідомі не те що широкому загалові, ба навіть фахівцям.
Учений переконаний, що вихід у світ перекладних праць інших національних наративів — це перший крок, щоб побачити плюралізм світової історії, складовою якої є й історія України. А також це крок, щоб почати виробляти власний погляд на історію Європи, Росії та світу.
