Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Завжди займатимуся тим, що до мене ніхто не робив»

В Острозькій академії послуговуються єдиним в Україні Словником грецької біблійної мови Рафаїла Турконяка
10 червня, 2016 - 11:02

Почесний професор і завідувач кафедри богослов’я Національного університету «Острозька академія» Рафаїл Турконяк знову дивує своїми доробками. Ще не так давно з легкої руки пана Рафаїла було видано переклад Острозької Біблії сучасною українською мовою (2007), над якою він працював 30 років. А вже тепер в Острозі вийшло його нове творіння — перший Словник грецької біблійної мови українською мовою.

Ми поспілкувалися з Рафаїлом ТУРКОНЯКОМ про те, що являє собою Словник грецької біблійної мови, як проходила робота над ним та кому він може бути корисний.

— Роботу над словником я розпочав десять років тому, — розповідає пан Рафаїл. — Мене завжди цікавило вивчати мови, працював над цим і виявив, що стандартний грецький словник є заважким для молодої людини. Ніхто з них не знає всіх форм: звідки і що як походить. Я вирішив заповнити прогалину у вивченні мови, зробивши словник. Фактично він складається із двох частин. Перша — оформлена курсивом, в якій я подаю грецькою мовою кожну «форму» (слово, словосполучення.— Авт.), яка міститься у Святому Письмі (Старий заповіт і Новий заповіт). Кожне слово написане так, як у тексті, а далі — що це є і де його знайти. Друга частина — основна, яка складається зі значень слів, також зазначено, звідки взяте слово — з якої саме частини тексту. Додатково в дужках вказано, скільки разів його вжито у Святому Письмі.

— Коли ви починали роботу над словником, яку мету собі ставили?

— Я робив словник для того, щоб у студентів була можливість вчитися легше, бо до цього був лише словник біблійної мови Нового Заповіту. А оскільки викладаю грецьку мову, то завжди даю свою граматику і такий словничок з усіма формами. Мої студенти повсякчас казали, що це дуже їм допомагає. Тому я вирішив зробити словник із цілого тексту.

— Словник доволі об’ємний, що створює додаткові витрати на його друк. Чи збираєтесь ви найближчим часом видрукувати його великим тиражем?

— Загалом словник містить 792 сторінки. Я кажу, що це такий собі своєрідний «слоник». Навіть не сподівався, що він буде настільки об’ємним. Через це друкувати його великим тиражем виявилося дуже дорого — потрібні великі кошти. Та ще й для розміщення всіх книг потрібно купувати цілий будинок. Один і єдиний примірник, який я надрукував, є лише в Національному університеті «Острозька академія». Зараз триває етап останньої редакції словника. Даю його прочитати колегам-науковцям, принаймні вступ, щоб унеможливити наявність помилок. Цей словник я міг би видати ще два роки тому чи навіть три. Усе ніяк не наважувався, бо вважав, що це нікому не потрібно. В Острозькій академії мене попросили завершити роботу. Лише за два місяці дописав словник і видав перший примірник. Коли був в Америці, то багато перекладав церковних творів українською. Моя праця була потрібною і вдячною. Втім, я не розглядаю думки повернутися туди знову. Хочу приносити користь українським людям і знаю, що тут теж можу зробити багато цінного.

— Якими новими науковими звершеннями плануєте нас здивувати найближчим часом?

— Якщо говорити про плани на майбутнє, то в мене є принцип — завжди займатимусь тим, що до мене ніхто не робив. Є старослов’янський словник, яким ніхто не може користуватися, крім тих, хто добре знає латину та грецьку. Хочу його осучаснити і зробити слов’яно-греко-латино-український словник. Треба, щоб студенти і молодь мали змогу розвиватися. Зараз ми не маємо навіть біблійного латинського словника українською мовою — мусимо послуговуватися чи то англійськими, чи то німецькими, чи якимись іншими словниками, але тільки не українськими, бо їх немає. Чому ми маємо використовувати інше, якщо можемо мати своє?

ДОВІДКА «Дня»

Рафаїл Турконяк — архімандрит Української греко-католицької церкви, доктор богослов’я і доктор літургіки, біблійний перекладач, ієромонах Студитського уставу, лауреат Шевченківської премії за переклад Острозької біблії, знає понад десяток мов, серед яких — церковнослов’янська, грецька, латина. Народився і тривалий час жив за кордоном.

Спілкувалася Ірина ПОКОТИЛЬСЬКА, студентка спеціальності «журналістика» НаУОА
Газета: