За прикладом стародавніх ченців Київської лаври, що замурували себе живцем на святих місцях, одеські чиновники вирішили перетворити держадміністрацію на братський саркофаг. Двері закладено бетонними блоками, та вікна цеглою поки що не закладають — на морозі розчин не схоплюється. Лише навесні знайомий кожному городянинові паралелепіпед колишнього обкому КПРС і нинішнього зрізу владної вертикалі набуде рис «Укриття-3» ( Номери 1 і 2, як відомо, закріплені за Чорнобильською АЕС) Ізоляція будівлі з поганою спадковістю допоможе місту розв’язати одразу дві проблеми. По-перше, як у випадку із Лаврою, послушники апарату назавжди збережуть за собою посади й кабінети. По-друге, як у випадку з АЕС, Одеса буде ізольована від постійного нездорового випромінювання, що виходить із заражених радянською ідеологією стін.
Жарти — жартами. Але хто нагнітає страхи в Одесі? До того ж тоді, коли представники всіх політичних сил, окрім ВО «Свобода», підписали пакт про ненапад на установи.
Звичайно, вразливі люди, які надивилися фентезі на кшталт «Ліквідації», можуть уявити колони бандерівців на розбитій дорозі від Львова до Одеси. Але, по-перше, шлях непрохідний, по-друге, йти немає потреби. Немає в Одесі палкої підтримки «Свободи», як, утім, і багатьох інших партій. Донині захоплення приміщень, власності й територій біля моря відбувався без участі опозиційних сил і встановлення бетонних блоків на 7 кілометрі, в Іллічівському порту, на Канатному заводі і багатьох-багатьох інших цитаделях бізнесу. Узяли без бою, м’яким викручуванням рук. Чому ж зараз стільки переживань щодо безпеки будівлі великої бюрократичної ваги? Закрадається думка, у кого адміністрація — у того й решта радощів одеського життя. Інакше навіщо перетворювати на редут Маннергейма контору, куди одесити приходять лише в разі потреби.
Кілька років тому органи влади Одеси були доступними для громадян, як за років її заснування. У прохідній мерії навіть посту міліції не було, а до держадміністрації потрапляли досить легко, показавши людині у формі паспорта. У міру віддалення влади від потреб громадян, почали зростати й перешкоди між ними. Усілякі загороди, подвійні двері, подвійні пости і особливі режими проникнення: запишися, зателефонуй, і якщо тебе вважатимуть бажаним, то пропустять. Тому бетонні блоки біля парадного під’їзду — аж ніяк не дивацтва окремих завгоспів, які оберігають майно і спокій начальників. Вони — символ системи, яка цілеспрямовано з року в рік ізолює від суспільства будь-якого начальника, що зайняв кабінет першого секретаря обкому партії в будинку на проспекті Т.Шевченка. За всю історію Одеси, зокрема й роки розвалу двох імперій, кримінальні з’ясовки збурювали Одесу сильніше, ніж політичні. Так було за часів Михайла Япончика, місії Миколи Білоблоцького, так відбувається і нині, коли ми говоримо про владу, а маємо на увазі бізнес, який почувається добре лише в укритті.
ПРЯМА МОВА
«Краще нехай постраждають бетонні блоки, ніж живі люди»
«День» звернувся з проханням прокоментувати безпрецедентні заходи безпеки, до яких вдалися біля будівлі Одеської ОДА, а саме: встановлення бетонних блоків на запасному вході до будівлі, губернатора області:
Микола СКОРИК, голова Одеської обласної державної адміністрації:
— Такі заходи були спричинені загрозою штурму екстремістськими силами, які навіть не належать до Одеси й області. Теоретично така можливість зберігається.
Я вже дивився в інтернеті багато відгуків, можна сприймати це з гумором. Я теж людина, не позбавлена гумору. Але в даній ситуації краще «перебдеть, чем недобдеть». Я думаю, що краще нехай постраждають бетонні блоки, ніж живі люди — співробітники правоохоронних органів або ж потенційні нападники. Думаю, що за всього гумору, який виник довкола цих блоків, коли ситуація вирішиться, ми їх так само швидко знімемо, як і поставили. У зверненні, яке ми оприлюднили з політичними силами (підписи під документом поставили представники Партії регіонів, «Удару» Віталія Кличка, «Батьківщини», «Фронту змін», «Партії Зелених України», «Родины» і Народної Партії, згоду підписати дали регіональні лідери СПУ і КПУ. — Ред.), йдеться про те, що ми повинні зробити все, щоб в Одесі всі політичні дискусії залишалися мирними.
