Рівень корупції в Україні досяг критичної межі. Без перебільшення можна стверджувати, що відсутність системного підходу в боротьбі з цим суспільно-небезпечним явищем підриває основи національної безпеки, а в умовах фактичної війни з Росією взагалі ставить під загрозу саме існування української нації й держави.
Очевидно, що без подолання корупції ми ризикуємо втратити все, що отримали за роки незалежності і все, за що боролися наші предки протягом багатьох століть.
Корупція підриває довіру людей до держави, знекровлює економіку, перешкоджає проведенню так необхідних Україні реформ у сфері державного управління і правосуддя.
Сьогодні ми можемо стверджувати, що корупція є одним із найтяжчих соціальних недугів, яким уражено практично всі наші інститути державної влади, включаючи правоохоронні органи й суди.
Окремо слід зазначити, що відсутність в Україні позитивних зрушень після повалення режиму Януковича значною мірою деморалізує і демотивує наших громадян, що негативно впливає на суспільно-політичну стабільність та обороноздатність України.
Мабуть, саме через відсутність у МВС, СБУ та прокуратури позитивних результатів у сфері боротьби з корупцією і виникла необхідність створення Національного антикорупційного бюро України.
Варто зазначити, що Закон «Про Національне антикорупційне бюро України» ухвалювався в непростих суспільно-політичних умовах, і тому не варто очікувати, що цей документ є бездоганним із формально-юридичної точки зору. Звичайно, в ньому є багато недоліків, але разом із тим основні принципи діяльності й завдання цього бюро досить чітко визначені.
В першу чергу слід зазначити, що згідно із законом Національне антикорупційне бюро є державним правоохоронним органом, і на нього розповсюджуються всі нормативно-правові акти, які регулюють діяльність підрозділів міліції.
Також законом визначено категорії посадових осіб органів державної влади, контроль за діяльністю яких буде здійснюватися Національним антикорупційним бюро, а також перелік статей КК України, які за підслідністю належать до компетенції цього органу.
В усьому іншому антикорупційне бюро буде діяти так само, як МВС чи СБУ, дотримуючись Конституції і законів України, під наглядом прокуратури і суду.
Очевидно, що на етапі становлення Національного антикорупційного бюро буде багато труднощів. Особливо важко буде долати опір з боку корумпованих політиків і чиновників вищих рангів. Але якщо розраховувати на підтримку Президента України, патріотично налаштованих депутатів парламенту та більшості громадян України, то можна сподіватися на успіх у боротьбі з цим соціальним злом.
З моменту початку діяльності Національного антикорупційного бюро в Україні може початися новий етап боротьби з корупцією. Враховуючи особливості українських реалій, Антикорупційне бюро має виробити власну методику боротьби з проявами зловживань службовим становищем у вищих ешелонах державної влади. Очевидно, що вкрай важливо у цьому процесі буде враховувати як історичний досвід у світовому масштабі, так і досвід боротьби з цим явищем, набутий в роки незалежності України. Слід зазначити, що потрібно враховувати як позитивний, так і негативний досвід, оскільки негативний досвід дає можливість виправити помилки, які допустили в минулому, й не робити їх у майбутньому. Окремо варто звернути увагу на те, що Україна є частиною сучасного глобалізованого світу й має міжнародні зобов’язання у сфері протидії корупції, тому Національне антикорупційне бюро має діяти відповідно до принципів і стандартів, прийнятих у міжнародному співтоваристві.
На початковому етапі діяльності Антикорупційного бюро багато буде залежати від того, хто саме очолить цей орган. Від організаційних здібностей, теоретичних знань і практичного досвіду першого керівника Національного антикорупційного бюро буде залежати, чи зможе це бюро виконати покладені на нього завдання, чи все завершиться черговою дискредитацією ідеї подолання корупції в Україні.
Якщо ми визнаємо, що корупція для нас становить реальну загрозу, то маємо зробити все від нас залежне для її викорінення. Найголовніше — не боятися труднощів. Усе велике колись починалося з малого. Свого часу в складі Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки було створено невелике Бюро розслідувань, яке відігравало другорядну роль у боротьбі зі злочинністю. З часом воно перетворилося у Федеральне бюро розслідувань, яке сьогодні є одним із основних державних органів у сфері захисту національних інтересів США від злочинних посягань. Особливого значення ФБР набуло, коли його очолив Едгар Гувер. Завдяки організаційним здібностям, чесності, принциповості та безкомпромісності цього державного діяча сьогодні Федеральне бюро розслідувань стало одним із найбільш впливових правоохоронних органів США, що ефективно виконує покладені на нього обов’язки.
Серед іноземних держав, які можуть служити прикладом ефективної боротьби з корупцією, є Грузія. Свого часу уряд Президента Грузії Михайла Саакашвілі, опираючись на підтримку грузинського народу, зробив прорив у боротьбі з цим соціальним злом. Успішно проведена антикорупційна реформа дала можливість відновити довіру людей до влади, що сприяло залученню значних іноземних інвестицій в економіку країни. Яскравим прикладом економічного зростання Грузії є Батумі. Сьогодні в цьому курортному місті швидкими темпами йде будівництво туристичної інфраструктури, де представлено практично всі світові бренди готельного бізнесу. Очевидно, це дає можливість грузинам отримувати значні кошти від туристичного бізнесу і спрямовувати їх на вирішення соціальних проблем.
Щодо сучасної України, то проблема подолання корупції для нас є питанням життя і смерті.
В той час як народ і армія віддають усі свої сили для подолання російської агресії на сході України, корумповані політики і чиновники продовжують грабувати країну і підривати основи національної безпеки. Очевидно, що економічно ослаблена і морально зневірена нація не зможе ефективно протистояти зовнішній агресії і виграти війну. Саме тому нам необхідно відкрити другий фронт і всі сили спрямувати на знищення внутрішнього ворога, яким є корупція. Разом із тим слід мати на увазі, що в цьому процесі лише репресивних заходів буде недостатньо. Історичний досвід свідчить, що жорстокість покарання далеко не завжди сприяє викоріненню корупції. Колись у Древній Персії з корумпованих суддів знімали шкіру і оббивали нею крісло, в яке сідав новий суддя, але це мало допомагало. Наступний суддя знову брав хабарі. Аналогічна ситуація була і в Російській імперії. Петро І, відомий своїми жорсткими методами державного управління, свого часу наказав стратити сибірського губернатора князя Матвія Гагаріна саме за корупцію, незважаючи на його попередні заслуги. Ця страта була публічною і жорстокою, але це не зупинило корупціонерів. За іронією долі аналогічне покарання за корупційне діяння отримав і обер-фіскал Пилип Нєстєров, який викрив князя Гагаріна, а потім і його самого звинуватили у хабарництві. Досвід наступних поколінь також свідчить про те, що лише репресивними методами корупцію здолати неможливо. Навіть тоталітарна держава, якою був Радянський Союз, не змогла перемогти це зло. В тоталітарній державі корупція була тотальною, що і стало однією з основних причин розвалу Радянського Союзу. Падіння режиму Януковича також можна пов’язати з високим рівнем корупції в державі, що викликало незадоволення серед людей і зрештою призвело до масових акцій протесту і відсторонення президента Януковича від влади. Про це слід пам’ятати і нинішнім керівникам держави і не допускати помилок своїх попередників.
У своїй діяльності Національне антикорупційне бюро має опиратися на серйозну наукову основу. Це дасть можливість встановити причинно-наслідкові зв’язки вчинення корупційних правопорушень. Лише після цього можна буде переходити до вироблення ефективних методів боротьби з цим соціальним злом. Крім оперативно-розшукових заходів та досудового розслідування корупційних злочинів, у роботі Антикорупційного бюро значну увагу варто приділити інформаційно-роз’яснювальній роботі серед громадян України. Люди мають знати, чим займається антикорупційне бюро, які є досягнення в його діяльності й які труднощі зустрічаються на його шляху. Очевидно, що без належної підтримки у суспільстві подолати корупцію буде важко.
Тепер щодо побажань майбутньому директору і всім співробітникам Національного антикорупційного бюро України. Важливо, щоб у цих людей була віра і впевненість у тому, що корупцію подолати можна. Ця впевненість буде передаватись і суспільству, якщо дії антикорупційного бюро будуть ефективними. На позитивний результат їх має надихати досвід Грузії та інших країни, які досягли високих результатів у боротьбі з цим соціальним злом. Лише подолавши корупцію, можна буде побудувати сильну і незалежну державу, яка буде захищати нас як від внутрішніх, так і від зовнішніх ворогів.
Олег БЕРЕЗЮК, Українське юридичне товариство
