Убивство російської пропагандистки Дарії Дугіної ФСБ нібито розкрило за два дні – абсолютний рекорд для розкриття вбивств на замовлення в умовах, коли кілер не був схоплений на місці злочину і не був затриманий гарячими слідами. І одразу ж російська влада звинуватила в організації вбивства спецслужби України. Начебто в ролі кілера виступила громадянка України Наталія Вовк, яка в’їхала до Росії чи то в червні, чи то в липні разом із 12-річною дочкою.
При цьому раніше Наталія Вовк нібито служила у полку Нацгвардії «Азов» і ще у квітні була внесена до розшукової бази російського МВС за звинуваченням у військових злочинах. Російські пропагандисти навіть продемонстрували її посвідчення бійця «Азова» (напевно, забула в московській орендованій квартирі або залишила на місці злочину як візитку, щоб, не дай Боже, вбивство пропагандистки комусь іншому не приписали!). Потім 23 липня Наталія Вовк із дочкою прибули до Москви, де легально винайняли квартиру в тому ж будинку, де жила Дар’я Дугіна, нібито для стеження за нею. Тут одразу виникає законне запитання. Як Наталія Вовк змогла в’їхати до Росії і легально винайняти квартиру в Москві, якщо на той час вона вже більше двох місяців перебувала в російській розшуковій базі? Але на цю нестиковку у ФСБ не звертали уваги. Потім, за версією російської спецслужби, Наталія Вовк і дочкою вирушила на фестиваль «Традиція», після його закінчення підірвала машину Дар’ї Дугіної, а через два дні, знову ж таки, разом із дочкою, перетнула кордон Естонії, пред’явивши паспорт громадянки України.
Хто ж така Дар’я Дугіна? Вона – дочка російського філософа Олександра Дугіна, одного з авторів теорії неоєвразійства та ідеолога «Русского мира». Теорія неоєвразійства дала Володимиру Путіну ідеологічне обґрунтування для експансії на пострадянському просторі, зокрема й для війни проти України. З працями Дугіна Путін, безумовно, був знайомий, але про особистий вплив філософа на російського президента годі й говорити. Немає даних, що вони взагалі колись зустрічалися. До путінського ближнього кола Дугін точно не входив. В останні роки про філософа все більше почали забувати, і він порівняно рідко з’являвся в російських медіа. Його дочка Дар’я повністю поділяла погляди батька на «Русский мир» і, як і він, палко підтримувала війну проти України. Однак у Росії вона була ще менш відома, ніж батько, особливо під своїм справжнім прізвищем, оскільки свій блог вона вела і в різних ток-шоу брала участь під псевдонімом «Платонова». Дар’я Дугіна була кремлівським пропагандистом, але навіть не другої, а третьої ланки, і в Росії її мало хто знав, і ще менше людей знали її в Україні. Вона була найостаннішою людиною, на яку спецслужби України стали б готувати замах. Та й її батько в цій якості навряд чи їх би зацікавив, оскільки був уже людиною швидше минулого, ніж сьогодення. Але, за версією Слідчого комітету та ФСБ Росії, метою замаху була саме Дар’я Дугіна, оскільки вибуховий пристрій було закладено під місцем водія. Хоча підірвана машина належала Дугіну, водила її дочка. Швидше за все, філософ машину вже не водив і збирався разом із дочкою повернутися до Москви, проте в останній момент вирішив скористатися машиною когось із своїх друзів. Крім того, замах точно робили професіонали (цілком можливо, що їх було, як мінімум, двоє), які мають звичай стежити, хто саме сів у машину, призначену до підриву. Ймовірно, ФСБ для максимального прискорення процесу розслідування та гарантованого виявлення «українського сліду» просто переглянула список тих, хто найближчими днями після вбивства Дугіної виїхав з Росії з українським паспортом до Естонії, і зупинилася на Наталії Вовк. Естонія була потрібна як країна, яка активно виступає за відмову у наданні шенгенських віз росіянам, щоб звинуватити Таллінн у тому, що він укриває на естонській території вбивцю російської громадянки. Зауважу також, що жоден професійний кілер не взяв би на діло власну дочку.
Але хто ж насправді вбив Дар’ю Дугіну? Навряд це було саме ФСБ. Важко уявити собі ситуацію, в якій вона або її батько могли б завадити чекістам і тим більше Кремлю. Вбивати ж Дар’ю як провокацію не мало сенсу, бо скільки-небудь знаковою фігурою вона не була. Та й жодних серйозних акцій з боку Росії після її вбивства не було.
Теоретично Дар’ю Дугіну могли вбити т.зв. звані «антипутинські партизани». Що такі групи в Росії справді існують, доводять численні підпали військкоматів та диверсії на деяких другорядних оборонних об’єктах у глибині Росії. Але терактів партизани раніше не робили. Та й зовсім незрозуміло, навіщо було б їм вбивати третьорядну пропагандистку. Скоріше б вони спробували розправитися з її батьком. Думаю, що найближча до істини версія, яку поки що ніхто не розглядав. Дар’я Дугіна могла стати жертвою якихось розборок через гроші у таборі кремлівських пропагандистів. А виконавцями вбивства могли стати професіонали, пов’язані з мафією чи спецслужбами. Тільки ж цю версію ніхто не розслідуватиме, раз убивцю вже призначено.
