Спочатку я хочу згадати генерал-полковника Геннадія Петровича Воробйова. Етнічний росіянин і кадровий військовий, служив ще в радянській армії, він був справжнім патріотом України. Як командувач Сухопутних військ Збройних Сил України, Воробйов відмовився застосовувати силу проти учасників Євромайдану, і за цей вчинок його звільнили з посади. З цієї миті Геннадій Петрович, з погляду Віктора Януковича і Володимира Путіна, став зрадником. Потім Воробйов, будучи заступником начальника Генштабу, став чи не єдиним високопосадовим українським військовиком, яким заперечував проти операції із захоплення Іловайська, а коли розпочалося широкомасштабне вторгнення російських військ на українську територію, вимагав негайного виведення всіх українських з’єднань з майбутнього Іловайського котла, але не був почутий. Потім Геннадій Петрович успішно керував АТО, а 2016 року очолив Національний університет оборони України. Він був одним з небагатьох справді талановитих українських воєначальників.
Але він мав хворе серце, про що було добре відомо. Тому, коли 11 лютого 2017 року у віці 55 років Геннадій Петрович Воробйов помер у себе в кабінеті від серцевого нападу, це не викликало особливих підозр. Щоправда, я мав тоді певні сумніви — все ж відносно молодий генерал, і Кремль міг бути зацікавлений в його усуненні. Але нічого підозрілого в обставинах його смерті начебто не було. Але ось відбулася спроба отруєння Олексія Навального, стали відомими імена членів команди, яка займалася його отруєнням. А потім у мережі журналісти-розслідувачі з Bellingcat виклали базу даних переміщень отруйників Навального потягами та літаками.
І з цієї бази мене привабило лише два рядки, що стосуються одного з отруйників. Це — Володимир Олександрович Паняєв, що народився 25 листопада 1980 року в Сердобську Пензенської області. Цей чоловік служив фельдшером у прикордонній службі ФСБ, а пізніше перейшов до Інституту криміналістики ФСБ, який і займається, за даними спільного розслідування The Insider, Bellingcat і Der Spiegel, з-поміж іншого, отруєннями. Цілком імовірно, що Володимир Олександрович підвищив свій освітній рівень і з фельдшера перетворився на лікаря, але відомостей про це немає. Цікаво, що Паняєв мешкає в одному будинку з Олексієм Навальним. Після скандалу з отруєнням опозиціонера адресу реєстрації Паняєва було змінено на штаб-квартиру ФСБ на Луб’янці, 1. Так от, Паняєв брав участь у двох невдалих спробах отруєння Навального 2020 року, спочатку в Калінінграді, а потім у Томську, а раніше, у квітні 2017 року, літав до Астрахані у зв’язку з планованим прильотом туди Навального, але тоді опозиціонер до Астрахані так і не дістався, оскільки напередодні кремлівський провокатор Олексій Кулаков хлюпнув йому в обличчя зеленкою, змішаною з невстановленою їдкою речовиною, — зір Навального потім врятували іспанські лікарі.
Нагадаю, що 3 липня 2020 року Олексій Навальний з дружиною Юлією відлетіли до Калінінград, щоб провести п’ятиденну відпустку в готелі «Шлосс Готель Янтарний» на березі Балтійського моря. Там їх отруїли «Новачком», але отруєння було в легкій формі і загрози життю не становило. Згідно з даними згаданого розслідування, Паняєв завжди літав разом або з різницею в один день з подільниками — до Астрахані з Олексієм Александровим ( «Фроловим»), до Калінінграда — з Александровим і Михайлом Швецем ( «Степановим»), до Новосибірська й Томська — з Александровим та Іваном Осиповим ( «Спиридоновим»). З Томська саме Паняєв надіслав текстове повідомлення полковникові Станіславу Макшакову, військовому вченому йі розробникові бойових отруйних речовин. До Інституту криміналістики Макшаков працював у закритому військовому містечку Шихани-2 (Власюк-18, в / ч 61469), де до 2017 року велися розробки нових форм хімічної зброї, зокрема нервово-паралітичних речовин типу «Новачок».
Який стосунок, запитають мене читачі, Володимир Олександрович Паняєв має до смерті Геннадія Петровича Воробйова? Та, схоже, прямісіньке. Тепер повідомлю головне. Володимир Олександрович Паняєв 9 лютого 2017 року літав рейсом Москва — Сімферополь, а 10 лютого — рейсом Сімферополь — Москва. Отже, напередодні смерті генерала Воробйова один з отруйників ФСБ перебував зовсім поруч з Україною — в окупованому Криму. Ніхто з виявлених досі російських отруйників з ним разом там або в інших областях, прикордонних з Україною, не перебував, але це зовсім не означає, що Паняєв діяв сам. Якщо отруйники ФСБ справді працюють не тільки в Росії, а й в Україні (а таке припущення видається цілком припустимим), то команда тих, хто діє безпосередньо на українській території, має складатися або з громадян України, або, у найгіршому разі, з осіб з добре зробленими українськими паспортами. Російський громадянин Володимир Паняєв до України точно не в’їжджав, але він цілком міг прилетіти до Сімферополя для інструктажу «української» групи отруйників, ознайомлення їх із планом операції, а можливо — також і для передачі отруйникам конкретної отруйної речовини. Це не обов’язково мав бути «Новачок». Ба більше, якщо справді готувався замах на Воробйова, то, найімовірніше, отруйники використовували якусь набагато менш екзотичну речовина, яка могла спровокувати серцевий напад, списаний після смерті на хворобу генерала.
Звісно, все сказане вище — це лише гіпотеза, яка потребує подальшої перевірки. Однак збіг виходить досить промовистий. Та й сумнівно, що Володимир Олександрович прилетів до Криму на один день у лютому скупатися в Чорному морі — на півострові в цей час точно не сезон. У всякому разі, правоохоронним органам України є сенс перевірити версію можливого отруєння генерала Воробйова за участі ФСБ, і якщо вона підтвердиться, то спробувати встановити українських спільників Паняєва.
