У мене є відчуття, що план Путіна полягає зовсім не в створенні «нейтральної» України. Він прорахувався у багатьох речах, але все ж слід віддати належне його головному висновку: Україна завжди становитиме небезпеку для Росії. Це правда. Саме тому й почалася ця війна – у Кремлі бачили, що з року в рік Україна стає все сильнішою, а водночас усе більш українською, тобто антиросійською. Тому й напали.
Виходячи з цього засновку, я з болем мушу припустити, що Путін сьогодні грає в класичну російську гру «так не достанься же тьі никому!». Бо як інакше пояснити методичне знищення наших міст та інфраструктури, навмисні обстріли житлових кварталів та систем життєзабезпечення населених пунктів? Усе це – не побічний ефект війни, а її ціль.
Тобто ціль Путіна страшніша за ту, яку він озвучив світу. Взяття Києва і встановлення політичного контролю над Україною є маскувальною метою, насправді ж його плани значно моторошніші. Його не цікавить нейтральний статус і вектор українського уряду, його не цікавить навіть повна окупація України; мета Путіна – знищення українців. Так, фактично це новий Голокост – прагнення знищити сам народ України. Ще раз: не просто знищити чи окупувати державу, а передусім вибити якомога більше людей, а решту розігнати по еміграціях. Так виглядає хвороблива ненависть Путіна до українців, ми щодня є свідками «остаточного вирішення українського питання».
Тому ключ до нашої перемоги лежить у Кремлі. Ми будемо успішно відбивати атаки окупантів, використовуючи найсучасніше озброєння від союзників, але це Путіна не зупинить. Життя його солдат не має для нього жодного значення, російська армія вела так усі війни в своїй історії – керуючись принципом «еще нарожают». Це означає, що ми будемо бити ворога, а він надсилатиме все нові й нові батальйони, вони сунутимуть на нас, як саранча.
Тому паралельно з розгортанням потужностей наших Збройних сил і Територіальної оборони потрібно розгортати ще й гібридну війну з російським режимом. Зрештою, Захід активно розпочав цю роботу і докладає до неї багато сил, поглиблюючи й загострюючи санкції. Захід стукає до російських еліт, а наше завдання – спробувати достукатися до російського суспільства. Оскільки каналів зв’язку не так багато, то передусім через інтернет і соцмережі.
Якщо нам вдасться дестабілізувати ситуацію в Росії, то зростуть шанси на двірцевий переворот чи ліквідацію Путіна. Це наразі здається мені єдиним адекватним виходом із ситуації, бо завдяки цьому в Росії буде можливість бодай для внутрішньополітичного вжитку «зберегти лице». Там скажуть, що проблема була в хворому Путіні, що це він несе провину за війну, а насправді… Зрештою, мене їхня внутрішня кухня не цікавить.
Але саме там і за таким сценарієм слід шукати закінчення війни в Україні. Іншого виходу я – принаймні наразі – не бачу.
