Юрій Панич

...Солдати без техніки (особливо в сьогоденні, особливо проти до зубів озброєного російського окупанта) — це гарматне м’ясо. Україна — бідна. Попередні можновладці розікрали все, що могли. Армію довели до «ручки». І тут своє слово повинні сказати наші мільйонери та...

Почну здалека. Із задоволенням читаю газету «День», ваші статті. Роблю вирізки.На прикладі Волинських подій 1943 року дійсно починаєш розуміти, що читати нашу історію без брому неможливо. Вам, «східнякам», важко це зрозуміти, бо все творилося на Волині та Галичині, а не на...

Вельмишановна п. Ларисо!Спасибі за відвідання Львова, за участь у «Дискусійному клубі», за виступ на телеканалі ЗІК. Це дало можливість звірити годинники історичного поступу, закликало до певних роздумів.Вдячний Вам, що не дали загнати себе на слизький шлях боротьби, який пропонував Вам...

З приємністю прочитав статтю Зіновія ПАРТИКО «Про червоний прапор, (не) перемогу та «кашу» в головах».Спасибі. Разом з тим боляче за наш багатостраждальний народ. Він вартий кращої долі.Шість тез ставлять діагноз нашому суспільству щодо Другої світової війни, вказують шляхи лікування, оздоровлення...

До авторів, яких я шаную і люблю за їхню українськість, зачитуюся ними, належать Ігор Лосєв та Максим Стріха. Але часом згаданих авторів «Дня» зраджує почуття міри, відповідальності за те, що пишуть, почуття такту.Особливо на це хибує роздум І. Лосєва «Народ у нас не такий» в огляді «Підпільник»-...

Шановна редакціє! Слова правди Євгена Марчука з’явилися вчасно. Читаю, аналізую, порівнюю й вірю... написаному. Через горнило очищення правдою повинен пройти кожен із нас. Це слово, наче ковток свіжого повітря, озон після зливи в задушливу спеку. Я згоден з кожним Вашим словом,...