Затишна галявина поблизу Либіді цими вихідними стала місцем зустрічі і спілкування багатьох, кого хвилює майбутнє Києва. На вже другому святкуванні Дня Либіді зібрались і дорослі, і діти. Ініціатори події з громадської організації «Водний рух Київщини» підібрали локацію вдало. Малеча охоче розважалась на нових гойдалках, поки їхні батьки обговорювали нагальні проблеми.
ВІКТОРИНИ І МАЙСТЕР-КЛАСИ
«Мета цього заходу — привернути увагу містян до проблем збереження, захисту та відродження водних об’єктів Києва, зокрема легендарної річки Либідь, якій цього року виповнюється 1050 років (найдавнішу згадку про Либідь, у Новгородському першому літописі, датують 968 роком. — Ред.), — каже Антон ПУЗАНЬ, голова громадської організації «Водний рух Київщини». — Ми намагаємося зробити цей захід максимально цікавим, інтерактивним. Тут є майстер-класи, вікторини, навчання з порятунку людей на воді, щоб залучити якомога більшу кількість громадян: як молодь, так і дорослих містян. Не важливо, скільки людей відвідало подію, важливо, чи вплине цей захід на їхнє подальше життя. Якщо присутні змінять свою свідомість, зрозуміють необхідність захищати річки, не забруднювати їх — це чудовий результат. Головне не кількість, а якість».
До проведення події долучилось чимало організацій. Зокрема, ГО «Пляжний патруль», творча студія «Безмежність», гімназія «Апогей», комунальне підприємство «Плесо», Музей історії Києва, приватні компанії. Завдяки цьому під час вікторин, де перевіряли знання фактів про малі річки Києва, розігрували подарунки: сертифікати для катання на байдарках, книжки і квитки до музею.
«НЕЗАБАРОМ ЛИБІДЬ СТАНЕ БІЛЬШОЮ»
У той час, коли діти могли взяти участь у майстер-класах із кавового живопису та декупажу, їхні батьки та інші гості свята завдяки представникам пляжного патрулю Києва дізналися про особливості порятунку людей у воді. Один рятувальник запевнив нас, що незабаром Либідь стане більшою, тому і там знадобиться їхня робота.
Люди змагались у зборі вторсировини, дивились виступи артистів. Розслаблена атмосфера не завадила панельній дискусії представників різних громадських організацій, які опікуються розвитком Києва. Активісти ділилися планами та ініціативами, обмінювались пропозиціями про співпрацю.
ПЕРЕТВОРЕННЯ НА «СМІТТЄВУ ЛЮДИНУ»
Сміття — особлива проблема для Либіді. Через це і зробили скульптуру «Сміттєва людина». Вона являє фігуру людини з серцем та сірою «пожмаканою» душею, повністю наповненою відходами. Як зазначає автор арт-об’єкту Олена ГОРБЕНКО, це символізує недбале ставлення людини до водних ресурсів, а також втілює найближче, не дуже втішне, майбутнє усього людства.
Організатори Дня Либіді запевняють, що на сьогодні скульптура не має аналогів в Україні. У ній втілюється світова тенденція щодо привертання уваги людей до утилізації сміття.
«Ми вирішили створити цей арт-об’єкт, тому що люди постійно кидають собі під ноги сміття, не замислюючись, що рано чи пізно гидота, яка нас оточує, спочатку потрапить у воду, а згодом і до нашого організму, який на 80% складається з води. Якщо така тенденція пануватиме ще хоча б десятиліття, то людина стане тим, що вона п’є, тобто сміттєвою людиною», — акцентує Олена Горбенко.
«ЦЕ НАГАДУЄ, ЩО МІСТО МОЖЕ БУТИ ІНШИМ»
На День Либіді завітав Сергій ГУСОВСЬКИЙ, голова фракції «Об’єднання «Самопоміч» у Київраді. «Мене пов’язує з річкою Либідь любов до міста Києва і безпосередньо до неї. Я пам’ятаю її дуже давно. Ця річка справді жива. Вийти, побути поряд із нею — справжня насолода», — зізнається пан Сергій.
«Це, як Почайна, Нивка — прекрасні живі створіння, які вціліли під час урбанізації, що набирає незнаних до цього часу масштабів, — продовжує депутат Київради. — Попри повну безвідповідальність з боку забудовників і кількох міських голів, це диво, що ця жива природа продовжує існувати та нагадувати нам про те, що місто може бути зовсім іншим. Треба ставитися до природи інакше. Так співпало, що зараз святкуємо День Либіді, а вранці збиралася громада на Осокорках щодо забудови територій на місці, де має бути екопарк. Там прекрасна екосистема, права якої треба відстоювати. Тому я тішуся, що є такі події, і сподіваюся, що з часом їх стане більше. Це нагадує нам про існування іншого життя у столиці. Не лише про багатоповерхівки, а й про відпочинок, відчуття людини, яка перебуває поблизу природи. Я вважаю, що Либідь — це справді жива ріка».
«НАМ ПОТРІБНІ НОВІ ЛЮДИ ТА ІДЕЇ»
Тиждень тому, у першу суботу липня, святкували День Дніпра. Катерина ЧУМАК, учасниця громадської організації «Водний рух Київщини» зазначає, що малі річки таких свят не мають. «Таким чином, подія присвячена не лише річці Либідь, а й усім забутим, малознаним об’єктам, — продовжує активістка. — Цим святом ми прагнемо привернути увагу людей, щоб вони дізналися про існування таких річок. Адже у Києві є не лише Дніпро, а й Либідь, яка нараховує близько 20 приток. Часто буває, що містяни мешкають у певному районі столиці, навіть не знаючи, що поряд протікає річка, можливо, саме під ними, бо багато річок є підземними».
«Важливо, щоб на такі події, як це свято, приходили і дорослі, і діти, тому що старші повинні показувати приклад тим, хто є нашим майбутнім, — підсумовує Катерина Чумак. — Взагалі однією з цілей заходу є залучення потенційних учасників організації. Ми раді кожному, хто бажає долучитися до «Водного руху Київщини», бо нам потрібні нові люди та ідеї».
