У місті досить активно відновлюють роботу артгалереї. Муніципальний мистецький центр – не виняток. Тут поряд з простором для спільної роботи вимушено переміщених людей та львів’ян творчих та соціальних сфер «Співпраця» розгорнуто проєкт для художників і художниць з України «Укриття», мета якого, як зазначають втілювачі, – «показати реакційне мистецтво, яке виникло у час нападу росії на Україну». В анонсі також зазначено, що відповідальна за укриття особа (художник) заповнює простори Львівського муніципального мистецького центру, самостійно обираючи спосіб та принцип експонування своїх творів.
Роботи розміщені у тих кімнатах, які центр використовує як найбезпечніші місця у просторі під час повітряних тривог.
В описі виставок – враження художників про власні укриття.
Перші відповідальні за «Укриття» – Kinder Album та Влада Ралко.
Художниця Kinder Album (вигаданий персонаж) живе у Львові. Працює у своєму анонімному проєкті як живописець, графік, фотограф та скульптур. У роботах звертається до теми страхів з неприхованою (само)іронією, перевіряє межі й табу в дослідженнях сексуальності, прицільно знаходить точки болю колективного несвідомого. Виставлялася у Львові, Ужгороді, Одесі, Києві, Дніпрі, Вільнюсі, Любліні, Парижі, Копенгагені, Вільнюсі та Відні. Беручи участь у виставці «Укриття», каже, що її укриттям є картини: «Малюючи, я занурююсь у них як у безпечне середовище. Монотонна праця дає мені відчуття безпеки, адже повертає у мирний час».
Влада Ралко живе та працює у Києві. Членкиня Національної спілки художників України. Лавреатка премії Women in Arts («Жінка в мистецтві»). Напрям – контемпорарі, неоекспресіонізм. Жанр – фігуративний живопис.
Провадить активну виставкову діяльність в Україні та її межами. Роботи Ралко експонувались у США, Німеччині, Австрії, Великій Британії й не тільки.
У Львові, де Влада Ралко зараз перебуває, з її творчістю добре знайомі, бо упродовж кількох останніх років роботи художниці неодноразово виставляли у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького й «День» був на цих виставках (див., зокрема, публікацію «Абсолютно неповторний в Україні голос» від 31 липня 2020 року, де йшлося про масштабну експозицію «Між своїм і тим самим», представлену одночасно в трьох локаціях ЛНГМ: Палаці Лозинського, Палаці Потоцьких та Музеї Івана Георга Пінзеля – https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/absolyutno-nepovtornyy-v-ukrayini...).
Щодо проєкту «Укриття», то, за словами художниці, малювання – поки що єдина мова, до якої вона повернулася після перших днів нового вторгнення (бо з війною ми вісім років): «Не доберу слів для речей у новому світлі, що випалює очі. Наразі говорю у такий спосіб. Назви у серії також іще нема».
Експозиційний проєкт «Укриття» у Львівському муніципальному мистецькому центрі щойно представили, тож ознайомитися з ним можуть усі охочі, а заразом скласти уявлення про власне укриття в часі війни.
Виставка вільна для відвідування щодня з 10.00 до 21.00.
