У Києві на Майдані Незалежності відбулася акція до дня народження українського політичного в’язня Валентина Вигівського. 3 серпня йому виповнилося 37 років, шість із яких він перебуває в колонії суворого режиму Кіровської області за сфабрикованим обвинуваченням у шпигунстві. Акція мала символічну назву — «Літачки для Валентина», адже за сумним збігом обставин Валентина Вигівського було ув’язнено через його пристрасть до авіації. Бранець Кремля ще змалку цікавився літаками: вся його кімната завжди була заставлена різними моделями аеропланів та літературою з авіабудування. Це й стало зачіпкою для російських спецслужб. У серпні 2014 року окупаційна влада Криму обманом виманила Валентина в Сімферополь та ув’язнила на 11 років. Зараз Валентин перебуває в одиночній камері.
Неподалік Майдану Незалежності учасники акції розтягнули символічну стрічку із паперовими літачками та написом «»Free Vyhivskyi», а також розписали побажаннями паперові літачки. Захід на підтримку полоненого відвідали десятки людей — рідні полоненого, правозахисники, представники влади та авіаконструктори. На подію завітав і колишній політв’язень, режисер Олег СЕНЦОВ: «Ми знаємо, як бути там, і чекати свободи. Система зроблена для того, щоб ламати. Він не ламається, це приклад для всіх нас справжнього громадянина, справжнього чоловіка. Я дуже сподіваюся, що всі наші хлопці, Валік, повернуться додому».
Зараз в окупованому Криму та Росії знаходиться більше, ніж сотня бранців. Кількість людей, які перебувають в підвалах окупованого Донбасу, достеменно не відома.
«СБУ говорить про 243 людини, але, очевидно, що це тільки вершина айсбергу, цих людей значно більше», — переконана організаторка акції, голова Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК. Вона наголошує, що ініціативою «Літачки для Валентина Вигівського» вирішили звернути увагу до необхідності звільнення незаконно утримуваного авіалюбителя, а також й інших українських полонених.
«Ми прийшли нагадати світу, що ми на таких літачках чекаємо повернення Валентина Вигівського додому і сподіваємося, що скоро це відбудеться», — зазначила правозахисниця. Водночас, за її словами, попри оптимістичні заяви президента Володимира Зеленського, який минулого року обіцяв звільнення полонених, процес перемовин призупинився, й вже пів року нема нових раундів.
«Проблема в тому, що політв’язні йдуть по окремому треку. Вони не входять в Мінські домовленості, принаймні, так стверджує російська сторона. Попри те, що мінські перемовники з нашого боку порушують питання про звільнення політичних в’язнів, президент України Володимир Зеленський говорить про два треки — про Мінський трек та про окремий трек перемовин з РФ про звільнення людей, які знаходяться за сфабрикованими звинуваченнями в тюрмах Росії. Перемовини ідуть в закритому форматі, ми отримуємо лише якісь сигнали або дуже скупі побічні повідомлення про результати. Тут став проблемою й коронавірус, оскільки він змусив інші держави звернути увагу на власні внутрішні проблеми. Ми закликаємо всіх людей підписувати петицію PrizionersVoice, бо, чесно кажучи, без створення публічного заклику ніхто пальцем не поворухне», — зазначила Олександра.
Наразі спілкування з полоненим Валентином Вигівським відбувається у формі паперового листування. Дзвінки не дозволені. «Онук більше половину життя не бачив свого тата. До першого класу його вів я замість батька», — розповідає батько Валентина Петро Вигівський. Він додає, що про стан здоров’я сина відомо мало, адже бранець ніколи на нього не скаржиться, а також на умови утримання, попри те, що вони дуже важкі: «Взимку температура в його камері становить близько нуля. Але син ще від початку полону обрав модель поведінки не жалітися та зберігати бойовий дух».
