З кожним днем потік відвідувачів на фотовиставці газети «День» зростає. У неділю з самого рання люди приходять до київської галереї «Лавра». Молодь і старше покоління, чоловіки й жінки, приходять навіть з маленькими дітьми у візочках та домашніми улюбленцями на руках. Однак ця неділя на фотовиставці особлива – сьогодні тут відбувся навчально-пізнавальний семінар для молоді, присвячений Дню української писемності та мови, який щорічно відзначають 9 листопада. Участь у ньому взяли діти різного віку – від дошкільного й до учнів старших класів. Вони прослухали лекцію про історію писемності, використовуючи вузликове письмо, підготували листи одноліткам з Донбасу, а ще – уважно роздивились всі фотографії та поділились власними враженнями.
«Ми виховуємо дітей на патріотичних, християнських засадах, засадах державобудівництва, працюємо над формуванням їхнього інтелекту, – розповідає про свою організацію представник ГО «Спілка Української Молоді» Лідія Фісунова, яка й організувала зустріч. – Нас цікавлять ті заходи, які виховують в дитині громадянина. Саме тому вирішили відвідати фотовиставку газети «День». Працюємо з інтерактивними методами, робимо акцент на історії, українських цінностях. Чудово, що вхід на фотовиставку «Дня» вільний, хоча я впевнена, якби квиток коштував й 100 гривень, ці діти та їхні батьки були б готові заплатити».
Вперше на фотовиставці «Дня» Лідія Фісунова, яка працює вчителькою у Літківській ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Михайла Стельмаха, що на Київщині, побувала минулого року. Разом з колегами вони були вражені фотографіями й вирішили організувати пересувний міні-варіант фотовиставки, з яким об’їхали чимало шкіл Київщини та Чернігівщини – щоб розповісти дітям про події Майдану та військових на сході країни. (див. статтю «По світлинах «Дня» вчитимуть історію»)
«Дізнавшись, що фотовиставка газети «День» відкривається цього тижня, я відразу запропонувала зустрітися саме тут. – розповідає Лідія Фісунова. – Завдяки представленими світлинами діти дізналися, яким був цей рік для країни. Адже життя не обмежується складанням іспитів ЗНО, або шкільними розвагами. Вони відпочивають з батьками по закордонах, але часто не знають, чим живуть їхні однолітки на Донбасі, не знають, які емоції відчувають ті, хто залишився в окупованому Криму. Фотовиставка «Дня» відкриває для них ці горизонти. Переглянувши світлини, була вражена до глибини серця й тому не могла не поділитися ними з іншими. Я – переселенка й на власні очі спостерігала трагедію, яка розгорталась на Донбасі. Знаючи про її причини, я зрозуміла, що Україну треба будувати по-іншому – маємо робити акцент на справжніх українських цінностях, а не на показному патріотизмі».
Колись писемність еволюціонувала з перших графічних зображень, але й сьогодні фотографія інколи здатна набагато більш точно передати не лише саму інформацію, але й всі емоції, контексти, які її супроводжують. Помітили це й учні київських шкіл, які взяли участь у навчальній зустрічі.
«Дякую вам! На фотовиставці «Дня» я побачив Україну у всіх барвах та неймовірних деталях, – розповідає учень Дмитро Чесноков. – Мене й досі переповнюють емоції. Найбільше сподобались роботи «Військова засмага» Богдана Росинського та «Прометей» на футболі» Олега Батрака – вони припали мені до душі. Переконаний, що знімки «Дня» повинні побачити якомога більше людей. Адже нині нас оточує так багато дезінформації, а фотографія ніколи не збреше».
«Попри всі проблеми українці ніколи не втрачають почуття гумору – ми бачимо це на фотографіях, – переконана учениця Аня Березовська. – Фотовиставка «Дня» – це чудова можливість опинитися за межами комфортного Києва й зрозуміти, чим жила Україна впродовж останніх місяців. Часом нам емоційно тяжко бачити трагедію, яка розгортається на сході, але це слід робити – хоча б для того, аби висловити підтримку людям, які там живуть. На фотографіях я побачила, що українці – це чесний та сміливий народ, який має велике серце. Усвідомлення цього вселяє віру в перемогу й в наше щасливе майбутнє. Найбільше запам’яталась світлина Артема Сліпачука «Батько й сини». Мій знайомий також втратив кінцівки на війні й мені здається, що ми повинні пам’ятати про людей, які пішли заради України на такі жертви».
«Фотографія дозволяє без слів зрозуміти дуже багато. Не можу забути знімки Євгена Сосновського «Втрата. Маріуполь 2015» та «Остання шана» Володимира Тарасова, – розповідає учениця Ольга Сулима, – В Києві ми живемо як в паралельній реальності. Серед моїх однолітків ще майже ніхто не мав у житті таких втрат. Поки тут все спокійно, там помирають люди. Ми маємо усвідомити це й підтримувати наших військових та їхні сім’ї. Нам сьогодні дуже не вистачає щирого співчуття. Не треба пафосних меморіалів – потрібна пам’ять про тих, хто віддав свої життя, й любов до живих. Маємо працювати заради своєї країни. Ми бачимо на знімках, що в Україні живе багато хороших людей – це дозволяє вірити у те, що на нас чекає щасливе майбутнє».
КОМЕНТАРІ:
«ЗАЧЕПИЛИ СВІТЛИНИ З ВЕТЕРАНАМИ – МУЖНІСТЬ І ВОЛЯ ДО ЖИТТЯ ЦИХ ХЛОПЦІВ ВРАЖАЮТЬ»
Олег БАТРАК, володар призу від Посольства Австралії в Україні за роботу «Почуття»:
– Як завжди, сильна виставка. Показані різні аспекти нашого життя, найбільший акцент – на подіях на сході України. Ситуація на Донбасі передана через емоції і переживання людей, які там захищають нас. Зараз українців особливо цікавлять такі знімки. Втім, взагалі людей зачіпають дуже різні світлини. У кожній сфері має бути певна фотофіксація подій, бо усюди є запит на фото.
З того, що побачив на фотовиставці «Дня», зачепили світлини з ветеранами, які повернулися з Донбасу. Це – молоді хлопці, але вже учасники бойових дій, ветерани. Хтось залишився, покинутий напризволяще, а хтось допомагає побратимам. Мужність і воля до життя цих хлопців вражають. Щодо фотопрогнозів – бачу, що країна нарешті зрушила з мертвої точки, і потихеньку все буде налагоджуватися.
«КОРБАН В ОТОЧЕННІ СИЛАЧІВ – РОДЗИНКА ЦІЄЇ ВИСТАВКИ»
Сергій ХАРЧЕНКО, володар Призу Призів «Золотий День» у 2014 році, цього року – володар призів від Fairmont Grand Hotel Kyiv і від торговельної марки «Натура Хаус» за роботу «Дама з собачкою»:
– Виставка гарна. Є чимало сильних фотографій, але, як на мене, трохи забагато війни. Бо в Україні, крім боїв на сході, відбуваються інші речі, які грають роль у житті країни. Можливо, так вважаю, бо доволі часто був на цій війні, і мені самому її трохи забагато. Цього року фото для конкурсу відбирав швидко і сумбурно. «Дама з собачкою», де маленька дівчинка веде на повідку величезного пса, – просто випадок. Герої самі забігли під ноги – не міг не зняти. Як фотопрогноз – на цій виставці феєрично виглядає фотографія з Геннадієм Корбаном «З почуттям гумору все ОК», яку зробила Наталія Кравчук. Просто шикарно! Корбан в оточенні силачів – родзинка цієї виставки.
Людям цікаво побачити війну на світлинах – і таким чином відчути, що відбувається у місцях бойових дій. Але я не впевнений, що ця тема може цікавити довго. Війна дуже виснажує психологічно. Тому людей все більше цікавлять фото соціального плану – таких тем багато. Наприклад, переселенці – люди, які втікають від війни. Тема прив’язана до війни, але акцент трохи інший.
«ЩОРОКУ ЯКІСНІ І ОСМИСЛЕНІ ЗНІМКИ»
Олексій ІВАНОВ, володар призу від туристичної компанії «Орнамент України» за роботу «Прапор із Криму»:
– На фото, що отримало нагороду, солдати, які були у Криму, передають свій прапор київським першокласникам. Така естафета відбувається по всіх районах Києва – нині вона ще продовжується. Втретє або вчетверте беру участь у фотоконкурсі «Дня». Намагаюся надсилати позитивні світлини, щоб налаштовувати людей на мир.
Фотографія щодня розвивається. У Facebook люди викладають чимало світлин. Але все одно залишаються професійні фотографи, які відрізняються від «планшетників» тим, що знімають осмислено. А «планшетники» – просто натискають кнопку. Щоб зробити хорошу фотографію, треба подумати. Прорахувати композицію, те, як впаде світло. І на фотовиставці «Дня» щороку демонструють такі якісні і осмислені знімки.
«НА ЦИХ СВІТЛИНАХ ПОКАЗАНО, ЯКИМ БУДЕ НАШ НАСТУПНИЙ ДЕНЬ»
Наталія ВИГОВСЬКА, викладач Запорізького національного університету:
– На світлинах Фотовиставки газети «День», я побачила яким був цей рік для України. Дуже багато болю та війни. Але навіть попри це, на цих світлинах переважає життя – те, яке не можна закінчити або перервати тією ж війною. На Фотовиставці українське життя оповите новими акцентами та якостями.
Дуже важливо, що на цих світлинах показано, яким буде наш наступний день. Така націленість на завтра – це дуже важливий момент. Окремо я би відзначила фотографії дітей – вони доводять, що в України є майбутнє.
«ФОТОВИСТАВКА «ДНЯ» - ЦЕ ВЕЛИЧЕЗНА КОЛЕКЦІЯ ЛЮДСЬКИХ ПОЧУТТІВ І ПОДІЙ ЗА РІК, ЩО МИНАЄ»
Юха ВІРТАНЕН, Надзвичайний і Повноважний Посол Фінляндії в Україні:
– Це – дуже чудова традиція проводити таку Фотовиставку щороку. Кількість людей, які прийшли сюди, говорить про неабияку популярність цього заходу. Фотовиставка «Дня» запам’ятовується вражаючими і документальними, а ще – дуже щирими фотографіями. На них можна побачити звичайних людей, які потрапили у незвичайні ситуації. Найбільше мені цікаво було переглянути фотографії з конфлікту на Донбасі. Я зрозумів, наскільки це сумна ситуація – Україна зараз зіштовхнулася з великою кількістю проблем, які ніби затягують всю країну в чорну діру.
Однак попри всі труднощі, які відображені в цих роботах, я побачив і багато оптимізму. Герої цих фотографій живуть сьогоднішнім часом. Мені також сподобалися світлини маленьких дітей. Їхні знімки дуже чуттєві, оскільки діти – завжди справжні. Фотовиставка «Дня» - це величезна колекція людських почуттів і подій за рік, що минає.
«ДЯКУЮ «ДНЮ» ЗА ЕМОЦІЇ І ЗА МОЖЛИВІСТЬ НАНОВО ОСМИСЛИТИ ДЕЯКІ ПОДІЇ НАВКОЛО!»
Олеся ТУРЧИН, журналіст ZIK:
– Фотовиставка «Дня», як завжди – атмосферна. Деякі фото пробирали до «мурах». Наприклад, вирита могила з хрестом, рука матері що востаннє торкається чобота мертвого сина, солдат, який читає книгу в напівтемному коридорі... На цьогорічній виставці величезна серія фото з АТО. Вони часто емоційно важкі, проте показують хто ми, чим живемо і чим жертвуємо. Радує також те, що на цих світлинах не лише війна і смерть, а й зустрічі, повсякденне життя на передовій. Вони ніби говорять - далі буде, ніщо не закінчується, місце для радості є навіть посеред смерті. Величезне задоволення приніс перегляд світлин з птахами. Вони живі, динамічні, іноді несподівані. На фотовиставці «Дня» побачила мозаїку сьогодення: АТО, смерть, відчай (бурштинокопач, жінка що тягне руку за допомогою), надію (зустріч із батьком, фотографія «Союзник»), радість (дівчинка в танці), гумор (фото Корбана), владу (президенти, Меркель, Феміда) і красу нашої країни (українські піраміди, серія птахів). Дякую «Дню» за емоції і за можливість наново осмислити деякі події навколо!
«НА ФОТОГРАФІЯХ ПОБАЧИВ НАРОД, ЯКИЙ БОРЕТЬСЯ ЗА СВОЄ МАЙБУТНЄ»
Леонід КОЗАЧЕНКО, народний депутат України:
– Важко в нинішніх умовах очікувати гарного настрою від перегляду світлин. Хочемо чи ні, а на роботах цьогорічної фотовиставки «Дня» я побачив реалії. А вони полягають в тому, народу важко, втім він упевнено бореться за своє майбутнє. Найбільше сподобалася робота «20 лютого. Рік по тому». Вона про те, що пройдено багато і попереду – успіх. Це – головний девіз фотовиставки «Дня». Домінуючий лейтмотив – війна, криза, багато сліз. Оптимізмом надихають роботи про тих хлопців, які взяли зброю в руки, аби перемогти, і змінити країну. «Дню» бажаю процвітання, успіху, з року в рік ставати кращим. Газета має авторитет, довіру, любов - це основа і запорука успішного майбутнього. Треба примножувати це. А ще – натхнення, сили і читацької любові.
«БАЖАЮ «ДНЮ» ЗАЛИШАТИСЯ АВАНГАРДОМ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СУЧАСНОСТІ І ТРИМАТИ ВИДАВНИЧУ МАРКУ»
Олександр ЮРКОВ, генеральний директор AqvaService:
- Від фотовиставки враження завжди позитивні. Фотографія - це зброя, як і українська пісня, слово чи вірш. Зараз ми цієї зброї потребуємо. Саме вона змінює ставлення і точки зору людей до тих чи інших ситуацій, подій, тощо. Дуже добре, що «День» це робить. Україна за рік на виставці звісно ж пройнята війною. В кожній фотографії є її відголосок і водночас - надія, що все зміниться на краще і Україна переможе. Друга важлива тема – батьки і діти. Коли бачиш дітей з батьками, які воюють, які прийшли з фронту, стали інвалідами чи взагалі не повернулися, не можеш пройти осторонь цих сюжетів. Втратилася цього року лінія політики: вона присутня, але відчувається, що люди спостерігають за іншим - майбутнім, яке твориться на фронті. Політика вже приїлася українцям, бо вона буденна, стала і не змінюється. Чи буде Україна в вогні наступного року? Сподіваюся, що ми вийдемо з цього полум’я. І є багато світлин, де проступає оптимізм. Особливо, де присутні діти. В день народження бажаю «Дню» залишатися авангардом інформаційної сучасності і тримати видавничу марку. Адже серія ваших книг, фотоальбомів, газета - все це інтелектуальна зброя, яка зараз вкрай потрібна суспільству.
Вадим ТРЮХАН, заступник голови політичної ради «Сили людей»:
- Головне завдання виставки - передати трагічність, яку переживає український день,. Те, що «День» взявся за те, аби донести до суспільства фарби цього періоду – дуже знаково. Українці мають бачити своїх героїв та труднощі, які вони проходять, захищаючи суверенітет і незалежність України. Думаю, що саме отакі виставки виховують наше молоде покоління в дусі патріотизму як на зовнішньому, так і на внутрішньому фронті. Дуже хочеться, аби цю виставку відвідували школярі, студенти і пишалися своїми співвітчизниками. Запам’яталася картина, де український боєць на фоні танків сидить з гітарою і співає пісню. Про що це свідчить? У короткі періоди між війною наші бійці хочуть жити мирно. Війна чужа для українців. Багато фото на виставці вказують на те, що війна для нас не природна. «День» - це видання, в якому я розмістив свою першу статтю і протягом своєї дипломатичної кар’єри залюбки читаю ваші матеріали. Бажаю «Дню», щоб зростала читацька аудиторія, і «День» ставав сучаснішим, знаходив нові способи донесення думок різних людей до кожного з нас.
