Анатолій Мокренко

Я прийшов до колективу Державного академічного театру опери і балету ім. Т. Шевченка на початку 1968 року. І ось у перші роки роботи в ньому після однієї з репетицій мені сказали, що біля театру мене чекають двоє чоловіків. Виходжу і в одному з них впізнаю товариша по нашій сільській школі,...

Присвятивши оперному мистецтву все своє життя, я не можу не відгукнутися з вдячністю на «оперні» роздуми (див.«День» №160-161 від 9-10 вересня ) відомого меломана й шанованої мною людини, з якою давно знайомий, — вченого та перекладача Максима Стріхи. Тим більше, що в цих роздумах прозвучало й моє...

Шановна редакціє!На цьому, двадцятилітньому рубежі нашої нової історії з вдячністю вітаю вас як найсерйознішу, найбойовитішу газету нашої української незалежності!Оскільки до нашої незалежності є ще багато питань, і ви їх, спасибі вам, порушуєте мужньо та принципово, я хотів би у ці знаменні дні...