Ганна Опанасенко

Все це й нам, сучасникам, дуже знайоме, тому й прийшли до такого фінішу: маємо непередбачуваного, розхлябаного дикуна з ядерною палицею, тобто інакше кажучи, суперечності між науково-технічним прогресом і страшенною кризою духовних цінностей людства. І звичайно, вина за все це лежить на...

Причина цієї страшної хвороби, на щастя, виліковної — в суперечливих законах. Надміру великий чиновницький апарат, як правило, корумпований, трактує і виконує ці погані закони по-своєму. Та якби країна жила за «автопілотом» ринкових законів, то це ще було б півбіди. В Україні надміру «держави»,...

Далі — праця на торфовищах, де зустріла свого нареченого, Єлегіна Анатолія Валентиновича. Він був родом із Самари, працював інженером на торфорозробках. Бабуня розповідала, що коли вони познайомилися, йшов 1922 рік, якраз дідусь приїхав із Поволжя, куди навідувався, щоб хоч трохи підтримати харчами...

Звичайно, хоч би як там було, найбільшим досягненням є те, що ми маємо свою державу, мову, відчули себе нацією, раділи і страшенно пишалися, коли під звуки національного гімну піднімався наш прапор на світових змаганнях. Відкрили для себе нашу історію, культуру, зв'язок поколінь, причетність, якщо...

Деякі відгуки читачів на нашу пропозицію (у рамках конкурсу «Експерт «Дня») назвати кращі публікації «Дня» за тиждень настільки хвилюючі й самодостатні, що ми їх не можемо тримати у скрині, а одразу ж публікуємо. Отже, відгук киянки Ганни Опанасенко на інтерв'ю Григорія Гуртового «Гукає до нас...