Леонід Кореневич

Про те, що в Україні постав народ на бій, говорилося лише в контексті захисту радянської землі. Прискіпливий читач мені заперечить — були ж і українські герої, зокрема й жінки. Хто не знав Уляну Громову, Лялю Убийвовк? Їхні імена називалися слідом за Зоєю... Ага, ще ж і Ніну Сосніну з Малина...

Мабуть, такий уже переділ наш, щоб згадувати великого розумника Григорія Сковороду на гранях двох епох. 1920 году Павло Тичина, присвятивши Григорію Савичу свій цикл «Замість сонетів і октав», за руку ввів пророка у XX століття, на перетині з третім тисячоліттям він сам про себе нагадав своїм...

Чотири велети духу, чотири атланти, що, заступивши своїх великих попередників, на рубежі XIX—XX століть взяли на свої плечі духовне небо України — Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Сергій Єфремов, Іван Огієнко. Життя зводило їх і розводило, розкидало по різних куточках землі, щоб по...

Напевно, не бачили. Бо ця антологія — витвір майстра, відгомін його почувань до України, землі, яку він вперше пізнав тридцять два роки тому, приїхавши за обміном до Київського університету ім. Т. Шевченка; але обмін вийшов дещо одностороннім, бо Грузія, хоч і здобула класного перекладача, але...