Наталя Кондратюк

Після мого відрядження до Чечні пройшло досить часу для того, щоб побачене і пережите там просто застаріло. Пішло у минуле. Назавжди. Безповоротно. Але, як у зачарованому колі, після недовгого затишшя, перепочивши, війна знову починає розстрілювати на клапті надії на інше життя. Розриває фугасами...

За античних часів, коли розбещеній знаті набридло дивитися трагедії з імітацією смерті на сцені, було вигадано нову розвагу: засуджений до смерті злочинець запрошувався на роль приреченого героя. Йому пропонувалося загинути красиво, на миру, під крики глядачів — падаючи Ікаром з величезної висоти...