Валерій Козак

Третя година ночі. У кав’ярні на 46-й вулиці ще досить багато публіки. Крізь скло дивимося на феєричні барви невгомонного будь-якої години доби Бродвею, неквапно потягуючи з чашечки каву. Після обіду нам відлітати до Києва, тож ніхто з групи не поспішає лягати, розуміючи, що не скоро знову...

Двоє молодих сусідів прийшли до мене порадитися, як їм зареєструвати газету й чи багато коштують друкарські послуги. — А що за газету ви вирішили видавати? — поцікавився я. — Кросворди. Точніше: телепрограма плюс кросворди. Повинно піти. Ми з реалізаторами розмовляли, вони кажуть: народ запитує...

Як на зло відігнувся стержень у браслеті мого годинника й довелося його зняти. Кілька днів довідувався про точний час, прислухаючись до радіо або кидаючи погляд на зап’ясток зустрічних. І попутно відкрив для себе несподіване: дуже багато співгромадян у побуті не користуються годинниками. Добре пам’...

Кухарі розташованої в місті танкової частини ледве встигали накладати порції наваристої каші з маслом. Мінімум третина годованих давно не куштувала такої через злидні. Співробітниця приватної фірми «Ладья», яка виділила кілька сотень комплектів одноразового посуду для акції, заплакала, побачивши,...