Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Козирна абетка

8 вересня, 2006 - 00:00

Старий Ворон із Андерсенівської казки з ніжністю комусь розповідав про свою Ворону: вона (Ворона) така розумна, що встигла прочитати всі-всі газети, і навіть встигла їх усі забути. Ось би навчитися...

Ще захотілося запозичити у змії вміння міняти шкіру, позбуваючись непотрібного вантажу помилок, наприклад, зіткнувшись із дріб’язковістю, метушливістю. Пам’ять тут же підказала — існує й ефект морської губки. Вона ж практично безсмертна. Якщо її протерти навіть крізь сито (ми в цьому режимі, погодьтеся, живемо довгі «залежні» й «незалежні» роки), її частинки й на гадці не мають гинути — вони знову збираються в новий організм. Склоподібний скелет морської губки практично неможливо зруйнувати. «Тримати спинку прямо» — давно знаючи як це робити, підказала сама собі. Вмієш тримати свою конструкцію, фасад — і все до ладу, все гаразд. Щоправда, починати варто з елементарної ранкової зарядки...

Що вже казати про лотос! Лист його вміє відштовхувати краплі дощу. Зараз німецькі вчені навіть розробили фарбу для фасадів, яка відштовхує бруд за принципом лотоса. Проте варто жити так, щоби бруд не приставав. І екологічніше, і приємніше, — багатьом ще треба цього навчитися.

Очевидно, щось узагальнювати захотілося саме зараз — на дворі ж особлива вереснева декада, розпечатана найбільш трепетним святом — 1 вересня. Цей день імпульс належить всім,із його багатошаровістю почуттів — від смутку до щастя, від прагнення (у щасливих — вічного) пізнання світу й себе в ньому. Той, хто може піднестися над математичною запрограмованістю багатьох дорослих обов’язків, природно, не зістрибнувши з них, а лише трохи потіснивши — вмить, учачись чогось нового, наприклад, іноземної мови, стає вільним, невмотивовано — щасливим. Адже вірно говорять, важливе не саме щастя, а відчуття його.

Мабуть, вересень — це той понеділок, із якого можна починати нове життя всім, а батьківську ностальгію і смуток через те, що швидко ростуть діти, поєднати з подарунком собі особистого Дня знань.

Цього року вразила мене убого зрежисована, начебто однією рукою, спільність у висвітленні газетами, всіма телеканалами 1 вересня. Начебто незалежна журналістика, стоячи в позі «Чого бажаєте?» почала захлинаючись розчулюватися і розповідати, де вчитимуться мажорчики — внуки і діти VIPарів. До чого? Це ж сюжети для домашнього перегляду, і нав’язувати улесливі мелодрами, в яких головні ролі відіграють доволі набридлі персонажі та їхні родичі, якось провінційно. Може, «великі» співвітчизники гадають — це важливо для нас? Близьке оточення правду ж не скаже...

Різні інтернет-видання наводять дивні спостереження вчених, психологів. Дослідження показують, що щастя і успіх іноді, виявляється, залежать і від літери, з якої починається прізвище. Головне, щоб ця буква була в першій десятці чи дюжині абетки. Невже все так «буквально»? Вчені уми, зокрема британські дослідники, дійшли дивних висновків: виявляється, коріння такого щастя потрібно шукати й у шкільній системі з її списками в абетковому порядку. Вивчення питання встановило, що дітей, прізвища яких починаються на останні 5—10 літер абетки, як правило, викликають на уроках рідше. Та ж тенденція простежується у вищих навчальних закладах. І навіть списки для проходження інтерв’ю при прийомі на роботу складено в такому порядку, що людям із прізвищами, що починаються на останні літери, залишається доволі мало шансів на успіх. Більше того, деякі вчені твердять, що абеткові поверх, сходинка впливають на рівень їх упевненості в собі.

Це ж треба як у них там у Великій Британії!..

Американські вчені внаслідок складних підрахунків і скрупульозних тестів дійшли висновку: найбагатші американці щасливіші за найбідніших усього в півтора разу.

Інша група економістів і психологів протягом багатьох років вивчала, які ж чинники спричиняють появу відчуття щастя. І знайшли прямий зв’язок між істотним збільшенням грошей на банківському рахунку і емоційно-психологічним душевним піднесенням. Більше того, вчені навіть обчислили конкретну суму для цього перетворення — мільйон фунтів стерлінгів. Є, виявляється, й більш дешевий спосіб досягнути відчуття щастя: вдало одружитися й бути здоровим. Хто сперечається? І це ухитрилися «одягнути» в гроші: щасливий шлюб прирівнюється до 70 тисяч фунтів, а здоров’я потягло на 200 тисяч. Але в нас і так народ знає — краще бути багатим і здоровим, аніж бідним і хворим.

Розуміти, що все має свою ціну, варто, звичайно, вже давно, та багатьом із нас доводиться щодня перевчатися. Живемо ж на вічному протязі, нам начебто й ні до чого заморські арифметичні прозріння в різних у.о. Просто цікаво, погодьтеся.

Вересневий присмак — нудотний, та й лукавства забагато. Коли від дорослих чоловіків і їх половин чую: «Нам нічого не треба — лише б дітям було добре», хочеться посміхнутися. Це ж максимальне прохання дорослих, причому, всіх — від А до Я. І в кожного є за кого просити. До того ж, лише інтимність процесу важлива, оскільки не нав’язує своїх дітей усьому суспільству. Інакше ж ефект виходить зворотний.

Проте Ворона ж забула все, що прочитала. Значить, і в нас вийде!

Людмила ЗАСЄДА, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: