Очікувані і бажані тейбл-токи підтвердили думку — людина, причому в будь-якому віці, забавляється зі своїми понтами, вірніше, грається в понти настільки пристрасно і захоплено, що інколи й життя не вистачає, щоб награтися. Звичайно, інтенсивність і насиченість буває вельми і вельми різною, якщо ж щільність перевищує умовно допустиму норму, то й сидіти за одним столом шкідливо. Зовсім вже тьмяно стає, коли агресивність присутня. З такими людьми просто нудно, оскільки їхнє самолюбування зростає в придуманій ними ж ціні, як діти влітку при хорошому харчуванні.
Ні, поговорити хочу про нешкідливе понтярство — воно кумедне, грайливе, кокетливе, щоправда, досвідченому оку завжди помітне, та ще й як. Особливо, якщо за цими безневинними хвастощами за спиною зовсім не чергують капітали — нехай не важкоатлети, але хоча б якась солідна маса. Буваю за різними столами, але часто в моєму оточенні бавиться той, хто кульгає на одну або дві ноги, найбільш незрозумілий клас — невидимка. Здається, він жартома зветься середнього роду.
Коли з’являється захоплення старовиною, поступово охоплює справжня пристрасть. Відчуття того, що отримуєш не лише предмет, але й час, розбурхує не на жарт. Багато хто з відгодованих це вловили, і в найбагатших на балансі з’являється профі з однією метою — відстежувати і забезпечувати пристрасть господаря до оригіналів з гідним, а краще з бездоганним провенансом. Є й інший бік медалі: люди з різних причин зі звуженими фінансовими можливостями вирішують продати деякий, нехай і не однозначно музейний шедевр, але вельми привабливий знак минулої вже епохи, що має ринкову ціну. Краще, звичайно, якщо епохи вельми віддаленої (уточню).
Так от, збідніла пані, яка вміє зовні тримати удар, незважаючи на те, що у неї замулили всі заощадження в результаті чужої гри в кредитний союз, а це, як зараз зрозуміло, було вельми підступним блефом, задумала запропонувати солідному київському аукціонному будинку свій предмет. Звичайно, вона вислухала довгу, ненав’язливу лекцію про те, що нині низький сезон і таке інше, але явно вловила — її пропозиція зацікавила досвідчених оцінювачів, які мають у своєму арсеналі переконливу професійну освіту і пристрасне, втім цілком з’ясовне, бажання отримати свої законні 15%, якщо на черговому аукціоні все складеться. Розповіді про низький сезон вплинули на клієнтку аукціонного будинку доволі збудливо, і вона, володіючи жвавою мовою, почала пояснювати вже їм, що великі гроші нікуди ніколи не діваються, а самі постійно стоять на низькому старті, пронюхуючи щастя, і яким би не був нині клімат купівлі-продажу, ми живемо зараз, у цей момент, і тут не до амбіцій і міркувань на тему від Story до History. Одним словом, якась движуха там почалася в їхньому альянсі, але зараз не про це. У лексиконі пані слова естімейт (очікувана виручка) і відомий вже провенанс просто не сходили з язика. Відчувши себе досвідченим учасником гри (як смішно), вона почала й іншим радити, що і як робити. Дізналася, хто займається нині скуповуванням робіт художників-шістдесятників (нині особливо вони в моді), хто що збирає, і це досьє вирішила по-дитячому безкорисливо відкрити аукціоністам. Ті просто дружно посміялися, але не образливо, а щиро: вони всіх колекціонерів, навіть таємних «корейок», знають на зубок. У своєму досьє ніколи не заблукають, але на багато пропозицій все ж палких грошенят зазвичай не вистачає. Багатії дуже обережно відкривають, не знаю, що в них там, ну, скажімо, гаманці, і хоча можна перефразовувати вислів: кохання — це коли весь світ уміщається в одній людині на такий: всі бажання пристрасного покупця уміщаються в бажанні володіти конкретною річчю, все ж важливо, щоб поталанило. До того ж часто цей самий естімейт любить притулитися до вже наявних грошей тих, хто купує, а не продає. Єдине, що вловила з необразливих одкровень власниці цікавого предмету, вельми важливий висновок — якщо вже продавати, то не в паніці. Головний, якщо можна так висловитись, антиестімейт такий: паніка завжди за власний рахунок.
Ще одна посмішка від зустрічі підтверджує, що наших жінок, ні, не тих, які міркують, що потрібен ремінь від «Гуччі» і сумка Hermes, а то до лікаря непристойно ходити, а нехай і злегка побляклих, потопити неможливо. Ця знайома довго розповідала в компанії, що не поскупилася і зробила педикюр у дорогому салоні, де розумні рибки працюють з утомленими стопами. Свої шовкові після процедур ніжки вона навіть не показала. Потім її 15-річна онучка проговорилася, що її подружці (учениці професійного класу, що готує майстрів педикюру), терміново знадобилися так звані моделі, а простіше кажучи ноги тих, хто довірить їх початківцям. Саме онучка і запропонувала подрузі запросити 55-річну бабусю і попрацювати з її п’ятами. Вийшло, дійсно, не гірше за рибок. Ми чесно домовилися не відкривати маленьку таємницю, яка абсолютно випадково виринула назовні.
Одна 39-річна тележурналістка, нехай і не першої лінії, проте яка заробляє за загальними журналістськими стандартами, дуже і дуже непогано мала одну слабкість: інколи, бажаючи побалувати себе хорошим вином, і купуючи його, прагнула вловити здивовану повагу в очах сомельє з винних бутиків. Заходячи до магазину, дзвінко замовляла: «Мені африку — білу, суху». Миттєво ввібравши в себе готовність персоналу їй догодити, відчуваючи себе особливо екзотичною, притиснувши потрібну покупку, швидко випурхувала з крамниці під звичний ввічливий хор: «У вас відмінний смак, приходите ще». У нас для тих, хто розуміється, — дисконт... Треба хоча б дізнатись, — подумала, — наскільки тягне її понт. Утім, вона ж купила, а задоволений гонор — це її бонус.
Найбільш розповсюджений і до смішного простий понт — це коли всі стверджують, що не дивляться ящик, оскільки часу зовсім немає, але коли починаєш щось з переглянутого переповідати, жваво підтримують розмову. Виявляється, дивилися. І так щодня.
Грішу теж. Найбажаніший понт — вставляти англійські слова і цікаві вирази в текст. Щоправда, прагну робити це доречно, адже шарму надто багато не буває, погодьтеся.
Всі ці понти не у вищому ціновому діапазоні, тому їх по-доброму варто і сприймати, прощаючи один одному необразливість гри.
Втім, ці квітневі тези бальзаківського віку ні на що не претендують.
Висновок дозрів сам собою: головний естімейт — саме життя.
