Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Полум’яний цвіт папороті

Чому Херсонщина протягом двох тижнів святкує Івана Купала?
6 липня, 2012 - 00:00
ФОТО ЯРОСЛАВА МІЗЕРНОГО

Тихо так, що аж подиху бракує. Тихо і темно. Спочатку. Це коли нарешті вже всі твої подруги замовкли, закінчили теревенити і просто стали дослухатися до неба, до лісу, до ночі і до себе. Аж раптом щось зліва тьохнуло. Ні, не раптом. Виявляється, воно весь час так було — там тьохкало, шелестіло, а ще цівкало й стрекотало. Просто у перші хвилини у нічному лісі людина з міста глухне і втрачає здатність розрізняти звуки. Відсутність звичної урбаністичної мелодії збиває з пантелику. Та здатність сприймати навколишній світ доволі скоро повертається. І світ, цей дивний нічний купальський світ збиває тебе з ніг солов’їним тьохканням, шерхотом зілля, зорями, що своїми променями ніби душу тобі виймають...

Понесло ж мене, ще студентку, з подругами шукати чар-зілля папороті. А хіба ви замолоду не втинали чогось подібного? Начитаєшся, наслухаєшся, а потім ота клята спрага за пошуками пригод на власний організм штовхає тебе на непотрібні подвиги. А може, то так Купала на дівчат впливає, коли будь-що припекло посеред ночі тягтися у найближчий ліс та шукати там незрозуміло що... Хлопців з нашої групи ми ж на це не підбили. Вони стояли непохитно — багаття на узліссі розведемо, вас чекатимемо, а туди не поліземо, і не просіть. Та не дуже й хотілося...

Скільки літ промайнуло, а свої перші вражання від купальської ночі довіку не забуду, навіть якби й хотіла. Так не дають же...

Уже десять років не дають. Весь час проводять фестивалі. І поки це був один-єдиний на всю область, це ще було нормально. Рівно 10 років тому в Голій Пристані (Херсонська область) провели перший фестиваль народної творчості «Купальські зорі». Тоді для нашого краю це все було в дивину: самодіяльні колективи є майже у кожному селі, а от разом їх ніхто не збирав.

Минав час, на «Купальских зорях» перебувало стільки колективів. Адже згодом фестиваль перетворився на міжнародний: приїздили колективи і з Польщі, Румунії, Росії, Болгарії. Та й українських «зірок» вистачало. Фестиваль як фестиваль: не гірше й не набагато краще, ніж інші подібні по Україні. Місцеві мешканці розглядали його як чергову можливість трохи заробити, розважитися, відпочити.

Але Купала, певно ж, таки має якусь містичну силу і таки здатний впливати на розум людини. Бо з якого б, здавалося, дива цього року Херсонщина протягом двох тижнів святкує Івана Купала. Як почали ще 23 червня у Цюрупинську та Старій Збур’ївці Голопристанського району відзначати день сонцевороту, так і дотягуємо до 8 липня. Адже крім трьох вже названих, заплановано провести ще один 6 липня — у Каховці з дивною назвою «Каховські купалії».

Допомогти розібратися у цьому місцевому феномені я попросила Олену КРЕТЧАК, психолога та етнографа.

— Така кількість фестивалів в одному регіоні й одного напрямку свідчить якраз не про зацікавленість громадян народними традиціями. Висока ймовірність того, що такі заходи мають штучний характер. Перш за все це викликано початком передвиборчої кампанії. По-друге, можливо, це пов’язано з програмами Херсонської обласної державної адміністрації для створення позитивного іміджу регіону, розвитку туризму. Я не відкидаю і такої можливості. Досвід фестивалю у Голій Пристані свідчить про те, що є зацікавленість до фольклорних колективів, до творчості самобутніх майстрів. Але ж не варто було б так розпорошувати зусилля. Це вже, як кажуть, передають куті меду, — підкреслює Олена Анатоліївна.

Не можу не погодитися з фахівцем. Якби ці заходи бодай найменшим чином відрізнялися один від одного — то нехай. Але ж вони неначе з-під одного пресу вийшли: ті самі ярмарки, ті самі народні майстри та самодіяльні колективи, драматичний театр та куліш. А на додачу ще змагання у спритності та силі, плетіння вінка, запалювання вогнища та спалення Купали з Мареною. На мій погляд, вся ота «шароварщина» у її найгіршому вигляді немає ніякого відношення ні до народних традицій, ні до мистецтва, ні до творчості колективів. Ціле літо у нас суцільний Купала — приїздіть, пострибайте з нами через багаття та куліша посьорбайте. Чим не туристична привабливість? Знову ж таки прискіпуюся? А хоч би й так. Замість одного нормального, потужного, цікавого фестивалю народної творчості з виступами самобутніх колективів отримали купку а-ля фольклорних заходів.

Лариса ВАСИЛЬЄВА, Херсон
Газета: 
Рубрика: