Заземленність цього твердження в наявності, проте, об’єктивність також не завжди піднесена. Щоб бути зовсім чесною — організація подорожі, природно, на першому місці, власна здатність вбирати враження поруч, але як не крути, визначаючи місце в цьому міксі зручного взуття, воно опиниться на тій же сходинці п’єдесталу. Із розмови з одним київським приватним чоботарем, в минулому інженера-технолога взуттєвої промисловості, дещо дізналася і здивувалася підтвердженню власних спостережень за тим, що ми обираємо з величезної взуттєвої пропозиції, та й чи прагнуть магазини, навіть найбільш запитані, правильно орієнтувати. Хоча здавалося б — чого бракує? Дивися, крути пару, що сподобалася, порівнюючи ціну зі своїми можливостями. Все так, окрім деякої частки лукавства, з яким стикалася і сама неодноразово. Стоять, наприклад, на стелажі симпатичні літні черевики з легкою підошвою, м’якою шкірою. Правда, з вельми пристойною ціною, отже, миттєво підказує логіка, якісні й розраховані на вільну ходу — якраз під літні штани. Зізнаюся, були в мене такі торік. Через півтора місяця носіння, із здивуванням помітила, що вони протерлися. Природно, відправилася до магазину, де почула — «Це ж чешки, в них по асфальту не ходять». На уточнення, що стояли вони у відділі дорогого взуття і зовні аж ніяк не нагадували спортивний варіант, сперечатися не стали — відразу повернули гроші. Зараз, повернувшись з літньої подорожі, подумала, а якби це трапилося в подорожі, де абсолютно довіряєш зручному взуттю. Природно, можна скрізь придбати заміну, але на переправі не тільки коней не міняють.
— Реалізатори взуття чудово усвідомлюють свої недомовки, — уточнив власник майстерні по ремонту взуття, — ніби безневинні. Розрахунок простий — не ошукуючи відверто, скористатися тим, що не кожний усвідомлює — взуття для повсякденного носіння обов’язково повинне мати суцільну, щільну підошву, а не дуже тонку, через яку під час ходьби відчувається кожний камінчик. Такі — явно для гімнастичного залу, хоча фасон може бути цілком світським. Або на шкіряну підошву прикріплено сегменти з більш стійкого матеріалу — однозначно спортивне взуття, хоча зовні й не здогадаєшся. Ніхто з власної ініціативи не стане уточнювати, що вологу таке взуття погано переносить, розраховане на життя в сухом’ятку. Або професійне взуття для персоналу, який проводить робочий день на ногах — іноді воно маскується під досить оригінальне літнє взуття. Навіть чоботи можуть запропонувати з підошвою, як цигарковий папір, і це в фірмових магазинах, купівлю на базарах зараз не аналізую. Дивитися варто дуже уважно, не лінуватися уточнювати, звичайно на прямі запитання продавці відповідають чесно. Якщо ж ви купуєте, абсолютно довіряючи, часто ваші проблеми будуть елегантно упаковані в гарну коробку. У турпоїздці, де всі певною мірою залежать один від одного, власники незручного взуття стають загальною проблемою. Такі дуже скоро починають накульгувати, запізнюватися до певного часу зібрання, до того ж у них псується характер. Дратівливість — не кращий супутник для туриста.
Чи змогла, скажімо, побачити нічний Брюссель, накритий щільним дощем, у взутті, що боїться вологи... Одна з нас, правда, знявши такі туфлі, гуляла по чистій — жодного разу не натрапила на щось гостре — нічній площі босоніж, і зуміла разом із нами підглянути такі соковиті сценки... Пару, яка танцює під гармошку на старовинній бруківці і дощ їм не став на заваді, проте, як і нам, що ними милувалися. Освітлені нічні вітрини, відпочиваючи від денної людської повені, немов обійняли кільцем чудову площу своїми мереживними ексклюзивами, посилюючи особливий настрій.
До речі, про настрій. У гурті, де багато самотніх жінок (як в наших театрах) швидко визначаються антиподи. Причому, вони можуть опинитися і в одному номері. Починаються прохання про обмін сов на сов, жайворонків на жайворонків. Ті, хто полюбляє обговорювати чергову плітку, цілковито несумісні з терпимими до чужих звичок і чеснот. Якщо ж мати найбільш запитану установку — люблю всіх і ніщо не відбере свято бути туристом, — все вийде, завжди підбираються люди, з якими цікаво поговорити, а спостереження стануть у нагоді, переплавившись у досвід. І стануть помічником наступної подорожі. І навіть гасло, побачене на старовинному балконі в Люксембурзі, «Ми хочемо залишатися такими, якими ми є» легко буде привласнити і стане абсолютно своїм. У тому дозвільному проведенні часу особливо відчуваєш ємність англійського виразу «to have a me time» — мати час для себе. Життя більшість з нас не дуже балує таким часом... З другого боку, щастя, якщо були більш важливі, більш соковиті пріоритети...
Одна дуже самотня жінка зізналася мені у внутрішньому дворику голландської фабрики порцеляни в Делфті — ми якраз сіли, що дозволяється, на величезне фарфорове крісло, розміром з півтори корови, в оточенні таких мальовничих барвистих килимів, що все здавалося нереальним, крім її слів.
— Я лише останні три місяці щаслива. У дитинстві страждала від того, що нас залишив тато, вийшовши заміж — що немає дітей, потім, що розлучилася з чоловіком. Два роки тому, потрапивши в аварію, довго лежала і ніхто не гарантував, що піднімуся. Видряпалася, і не тільки стала самостійна в прямому значенні слова, але й навчилася несміливо, але непогано заробляти, і тепер навіть насолоджуюся європейським феєрверком.
До речі, в зручних сандалях, — зазначила, — які ніяк себе особливо не позиціонують, та й коштують, мабуть, недорого. Фантазувати можна безкоштовно, а платити все ж тільки за те, що варто уваги. Європа давно це освоїла, але хто ж наважиться взути нас нашвидкуруч, підкувати, поки залізо стабільно гаряче, а грошей дуже багато не буває. У них також.
І все ж, здається, — «еще немного, еще чуть-чуть...»
