Остання спроба президента Уго Чавеса просунути свою революційну соціалістичну програму за допомогою референдуму зазнала невдачi, хоча він і набрав майже 50% голосів. Ситуація в його багатій на нафту країні, яка, як і раніше, прагне «поставити на місце» США, вельми повчальна для розуміння сьогоднішніх тенденцій у світі, тому я пропоную вам вісім правил сучасного політичного життя — на досвіді Венесуели:
1. Торгівля важливіша за політику. Нехай Чавес і називає президента Буша «дияволом», економічні зв’язки між США і Венесуелою бурхливо розвиваються. У результаті в Західній півкулі виник своєрідний аналог китайсько-тайваньських відносин: політичні противники активно співпрацюють у бізнесі. Цього року обсяг товарообігу між двома країнами сягнув приблизно $47 млрд., перевищивши показники 2006 року: з них на частку венесуельського експорту (здебільшого на нафту) припадає 37 млрд., а з США країна імпортує товарів майже на 10 млрд. Чавес скільки завгодно може кепкувати з «цих маленьких янкі», але його «країна соціалізму XXI століття» володіє неприборканим апетитом на американські машини й одяг. Подібні зв’язки послаблюють небезпеку конфронтації.
2. Глобалізація породжує націоналізм. Глобальні фінансові потоки та технології обмежують реальну владу політиків, і ті компенсують це єдиним можливим способом: розігруючи карту національної ідентичності. В останній промові Чавеса в ході невдалої кампанії за перетворення Венесуели на державу з «офіційно» соціалістичною конституцією про самі соціалістичні ідеї нічого не говорилося, зате неодноразово йшлося про «нашого справжнього ворога — американську імперію», антиколоніалізм, велич Болівара та загрозу, яку ніби становлять для країни ЦРУ та CNN. Радикалізація політичного дискурсу, як, до речі, показала і передвиборна кампанія 2004 р. в США, — важливіше за його реальний зміст.
3. Нафта веде до централізації влади. Венесуельська нафта коштує дешевше за більшість інших марок, оскільки її важче переробляти, а проте, за різними оцінками, щомісяця до кишені Чавеса лягає від $4 до 6,7 млрд. Якщо мова йде не про відкрите, а про непрозоре суспільство, досить дати будь-кому сотню мільйонів доларів, і він почне, подібно до Чавеса, марити про те, щоб залишитися при владi до 2050 р. «У «нафтодержавах» існує тенденція до рецентралізації, зміцнення та персоніфікації влади», — відзначає політолог Маргарита Лопес Майя; тривалий час вона підтримувала Чавеса, але тепер розчарувалася в ньому. Таке відбувається скрізь — від Москви до Луанди або Каракаса.
4. Антиамериканські альянси — це всерйоз і надовго. Нафтодоларами, що отримує його «держава-трубопровід», Чавес розкидається направо та наліво, намагаючись налагодити зв’язки не тільки з «товаришами» на Кубі, в Нікарагуа та Болівії. Активізуються контакти з Іраном, Росією, Китаєм, Аргентиною, Еквадором і країнами Карибського басейну. І неважливо, що до Китаю нафту треба везти три тижні, а до Америки — три дні: за допомогою своїх сировинних прибутків і псевдореволюції Чавес хоче перетворитися на борця з Америкою світового масштабу. Росія продає йому зброю, Китай — усе, що може продати. Ця ситуація збережеться і після відходу Буша. Високі нафтові ціни будуть лише загострювати довгострокову тенденцію до послаблення американської гегемонії.
5. Сьогодні в моді ідеологічний «вінегрет». Чавес каже, що у нього одна мета з кубинською революцією. Водночас він позує на фоні плакатів із зображенням Ісуса Христа та називає його «першим революціонером». Ось вам і комуністична теза про те, що релігія — опіум для народу! Венесуельський лідер любить поговорити про права жінок, але аборти в країні залишаються під забороною. Що ж, якщо китайський комуністичний режим можна назвати капіталістичним, а російська демократія пахне ленінізмом, то чому б венесуельському соціалізму, що надихається кубинцями, не бути католицьким? Головне — зберегти владу.
6. Демократія зазнає серйозного випробування на міцність. За дев’ять років перебування при владі Чавес провів уже декілька референдумів, хоча лише в ході останнього голоси розділилися майже порівну. Коли опозиційним телеканалам «підрізують крила», коли свідчення про народження і посвідчення особи купуються за декілька сотень доларів, коли з держбюджету невідомо куди зникають десятки мільярдів, коли судова влада догідлива, а корупція перетворюється на спосіб життя, для демократії виникають найсерйозніші проблеми. Той факт, що Чавес визнав поразку, подає надію, але його готовність будувати відкрите суспільство з підзвітною народу владою, як і раніше, викликає сумніви. Російській «суверенній демократії» та чавесівській «соціалістичній демократії» потрібна насамперед транспарентність.
7. Утопізм вельми живучий. Шлях чавесівської «революції», що обіцяла соціалістичні кооперативи, вдосконалення системи охорони здоров’я й освіти та участь народу в управлінні державою, проклала багаторічна зневага венесуельської правлячої еліти до потреб бідняків. У деяких галузях, наприклад, охороні здоров’я й освіті, Чавес виконує обіцянки. Але, крім цього, «Ель команданте» намагається розширити контроль держави над суспільством з метою власного возвеличення. Створена президентом «ілюзорна економіка» з контрольованими цінами, валютним курсом і нереальними субсидіями вигідна лише його приятелям із числа капіталістів. Коли настане крах, більше за всіх постраждають бідняки, і допомоги буде чекати нізвідки. Але, схоже, катаклізми XX сторіччя не зменшили потяг людей до утопічних ілюзій, а потреба в «анти-Буші» така велика, що рівняння «Чавес=Че», за всієї його абсурдності, знаходить у них відгук.
8. Телебачення перемагає все. У барах Каракасу люди дивляться баскетбольні матчі НБА та свою улюблену гру — бейсбол. Йохан Сантана — прекрасний венесуельський пітчер, який, очевидно, дуже скоро перейде до клубу «Yankees», вважається національним героєм. В американському посольстві людям, що подали документи на візу, призначають співбесіду тільки у квітні майбутнього року. Авіарейси до США переповнені, крамниці забиті американськими товарами. У споживачів вибору все більше, у політиків — дедалі менше. І навіть Чавесу навряд чи вдасться перевести час назад настільки далеко, щоб це змінити.
