Недільний референдум в Угорщині щодо обов’язкових квот ЄС на прийняття мігрантів визнано недійсним через низьку явку. Угорські громадяни мали відповісти на запитання «Чи хочете ви, щоб ЄС мав право зобов’язати Угорщину до обов’язкового розселення негромадян Угорщини навіть без згоди на це угорського парламенту?». Попри те, що у волевиявленні взяли участь 40,41% угорців за умови необхідного мінімуму у 50%, прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Євросоюз не може ігнорувати волю громадян.
Показовим у цьому референдумі було те, що 98,33% виборців проголосували проти квот на біженців і 1,67% проголосували за. І Орбан одразу проінтерпретував такий результат як перемогу. За його словами, виборці вирішили, що право ухвалювати таке рішення щодо біженців належить виключно Будапешту. Угорський прем’єр пообіцяв зробити все можливе, аби не допустити «диктату» Брюсселя, і навіть змінити конституцію Угорщини, аби визнати рішення референдуму таким, що має чинність.
Аналітики відзначають, що Орбан буде використовувати аргумент, що на референдумі про членство в ЄС ще менше людей проголосувало, але ніхто не ставив під сумнів його легітимність.
Нагадаємо, що план ЄС передбачає розселення 160 тис. мігрантів серед усіх країн-членів, серед яких на Угорщину припадає 1294 шукачів притулку. Починаючи з 2015 року було подано 203 898 заяв на отримання притулку в Угорщині і лише 880 прохачам було надано міжнародний захист. І за цей час Угорщина продала 10 тис. дозволів на проживання громадянам з країна поза межами ЄС.
У багатьох виникає питання, чому угорська влада не хоче демонструвати солідарність, один з головних засадничих принципів ЄС, не хоче нести тягар з розселення біженців. І зовсім дивною є заява Будапешта про те, що Угорщина проявляє солідарність тим, що охороняє зовнішній кордон ЄС.
І тут, мабуть, потрібно користуватись таким підходом, як це сформулював екс-прем’єр-міністр Бельгії Гі Верзхофстадт. «Вирішенням кризи біженців не може бути ненависть чи страх, ми потребуємо гуманістичної, спільної європейської відповіді», написав він у Twitter. Жаль, що деякі європейські лідери, як і зокрема Орбан використовують ненависть і страх для консолідації влади.
«В УГОРЩИНІ ДУЖЕ СИЛЬНІ КСЕНОФОБСЬКІ ПОЧУТТЯ, ЗОКРЕМА ПРОТИ РОМІВ, МІГРАНТІВ ТА ІНОЗЕМЦІВ»
Булшу ХУНЯДI, cтарший аналітик iнституту «Політичний капітал», Будапешт:
— Загалом існувало два чинники для проведення цього референдуму. Внутрішній чинник полягав у тому, що останні два роки проблема біженців є головною для уряду. І завдяки цій проблемі уряд може привернути і мобілізувати більшість виборців, включаючи прихильників крайнє правої партії «Йобік», а також інших опозиційних партій. Ця тема хвилювала більшість виборців за межами правлячої партії «Фідес».
Міжнародний чинник полягав у тому, що Орбан хотів показати сильний сигнал ЄС і європейським лідерам, що у нього дуже сильна підтримка в Угорщині і з такою народною підтримкою він демонструє серйозний спротив системі квот біженців і загалом міграційній політиці ЄС.
Віктор Орбан багато разів заявляв, що головною його метою у вирішенні проблеми біженців є закриття зовнішніх кордонів ЄС, щоб таким чином запобігти напливу мігрантів у Європу. І лише після цього, наголосив він, може відбутися дискусія щодо того, як розподіляти чи розселяти біженців всередині Євросоюзу.
І йому потрібно розповідати цю історію для угорського суспільства, тому йому потрібен постійний конфлікт з Брюсселем, щоб ця тема весь час була присутньою на внутрішньому порядку денному.
І те, що Угорщина отримує великі кошти від ЄС, не впливає на ситуацію. Наприклад, на цю кампанію з проведення референдуму було витрачено 48 млн євро. Це величезна сума грошей, які можна було використати і на вирішення проблеми біженців. Але мета уряду полягає в тому, щоб весь час підживлювати цю тему.
І справді тут дивно те, що Угорщина була транзитною країною для мігрантів, які не прагнули залишатися тут. З іншого боку, понад сто тисяч угорців працюють за кордоном, тому можна говорити про міграцію угорців в інші країни.
Угорське суспільство традиційно зосереджено на внутрішніх питаннях, не читає міжнародних новин. Багато опитувань показують, що в Угорщині дуже сильні ксенофобські почуття, зокрема проти ромів, мігрантів та іноземців. Слід додати, що уряд провадить кампанію проти мігрантів з початку минулого року. І ця кампанія має величезний вплив на угорське суспільство. Багато людей повторюють ті меседжі, які використовує державна пропаганда.
Проблемою є те, що в політичному ландшафті країни дуже слабка опозиція, яка є дуже фрагментованою. Відсутність реальної опозиції, яка заслуговує довіри, та політичних лідерів, демонструє, що в країні немає альтернативи правлячій партії «Фідес» щодо біженців і зокрема того, що Угорщина має демонструвати солідарність у вирішенні проблеми біженців. Зрештою, це є проблемою для всіх, включаючи правлячу партію.
«ОПОЗИЦІЙНІ ПАРТІЇ ОХАРАКТЕРИЗУВАЛИ РЕЗУЛЬТАТИ РЕФЕРЕНДУМУ ЯК ПРОВАЛ ПОЛІТИКИ УРЯДУ»
Любов НЕПОП, посол України в Угорщині, Будапешт:
— Головна причина референдуму була в незгоді Будапешта з нинішньою міграційної політикою ЄС загалом та з квотним принципом розподілу біженців зокрема. При цьому в Будапешті окремо наголошують, що таке волевиявлення було необхідне для посилення позицій уряду в переговорах щодо подальших дій.
Будапешт виступає за посилення прикордонного контролю як одного з ключових елементів збереження функціонування Шенгенської зони. На думку Угорщини, кожна країна має робити свій внесок у розв’язання міграційної кризи на добровільній основі — одні шляхом охорони кордонів, інші шляхом прийому біженців або ж виділення коштів для їх розташування в третіх країнах.
Прем’єр-міністр Угорщини 2 жовтня ц.р. заявив, що навіть у разі, якщо явка не перевищить 50%, результати референдуму будуть розглядатися Урядом як зобов’язуючі і матимуть правові наслідки. Він також задекларував свій намір вже найближчим часом провести відповідні переговори з Єврокомісією що подальших дій у контексті протидії міграції. Головним питанням референдуму, як наголосив Орбан, була не стільки явка, скільки співвідношення голосів за і проти. Враховуючи, що підтримка позиції уряду серед тих, хто проголосував, за останніми даними перевищила 98%, офіційний Будапешт вважає це своєю перемогою.
Опозиційні партії, у свою чергу, охарактеризували результати референдуму як провал політики Уряду, розкритикували заяви щодо правових наслідків референдума, який згідно з законодавством країни таких наслідків мати не може з-за нанедостатньої явки виборців, закликали прем’єра піти у відставку.
