В Україні останнім часом Франція асоціюється, зокрема, як учасниця «нормандського» формату. Крім того, багато хто спостерігає із занепокоєнням за тим, чи не пошириться на цю країну хвиля популізму, що багато в чому охопила Європу й Америку. Такі побоювання не безпідставні — адже не виключено, що у Франції президентом може стати екс-прем’єр Франсуа Фійон, який дружить з російським президентом Володимиром Путіним і днями написав у Twitter, що він «не вважає Росію загрозою». У другий тур, згідно з прогнозами, крім Фійона також може вийти Марін Ле Пен, лідер крайньої правої партії, яка отримала кредит від російського банку.
Саме тому нам хотілося отримати відповіді на ці запитання з перших вуст — від посла Французької республіки Ізабель ДЮМОН. Проте дипломат чітко заявила, що згідно з посадовими інструкціями вона не може коментувати події у своїй країні.
«День» почав розмову з недавньої важливої події, що відбулася в Києві, — відкриття пам’ятника «Анна Київська. Королева Франції», наскільки французи обізнані про її роль в історії Франції:
— Про Анну знає багато французів. Тим паче що її у Франції звуть Анна Київська, тому знають, що вона з Києва. Звісно, не всім французам відомо про неї, але ті, хто цікавиться історією, цим регіоном, давно знають про Анну. І коли я почала займатися Україною, то одразу зрозуміла, що Анна Київська відіграє важливу роль в історії відносин між нашими країнами.
Що стосується самого заходу, відкриття пам’ятника, то це була красива, зворушлива подія. У своїй промові я сказала, що це ланка в ланцюзі нашої взаємної історії. Для мене було важливо віддати честь цій ланці.
Мене здивувало й зворушило те, що стільки людей було на цьому заході. Я вам чесно кажу це.
— Чи не здається вам, що ця історична ланка в останні десятиліття слабо відчувається у наших відносинах? Бо складається враження, що більшість французької еліти за інерцією продовжує дивитися на Україну крізь російські окуляри. Наприклад, Жак Ширак у спілкуванні з Джорджем Бушем-молодшим назвав Україну частиною Росії. Про це американський президент згадує у своїх мемуарах.
— Я можу вам прямо відповісти, хоч би що робилося в цьому регіоні, завжди є люди, які хочуть думати, що Франція проти України, що довкола України самі вороги. Це дивно чути, коли Франція є другом України й багато робила, інвестувала багато коштів, надавала політичну й фінансову підтримку. Але все одно є люди, які хочуть думати, що не лише Франція, а й навіть друзі українців насправді не друзі.
Наприклад, до рішення про лібералізацію візового режиму, прийнятого минулого тижня, журналісти до останньої хвилини продовжували мені говорити, що Франція відмовляється підтримати це рішення.
«ДОКУМЕНТ МІНСЬКА-2 ГОТУВАВСЯ НЕ 12 ГОДИН, А БІЛЬШЕ ТИЖНЯ»
— Але ми ж бачимо, що, наприклад, екс-президент Франції Ніколя Саркозі на Петербурзькому форумі заявляв про необхідність зняття санкцій проти Росії. Тепер ми бачимо заяви екс-прем’єра Франсуа Фійона, який також закликає скасувати санкції. Непокоїть і те, що французькі депутати, незважаючи на застереження зовнішньополітичного відомства, їдуть до анексованого Криму. Плюс партія Марін Ле Пен отримала кредит у російському банку. Як ви можете все це прокоментувати?
— У Франції багато мільйонів людей, які мають різні позиції. Зазвичай для оцінки двосторонніх відносин необхідно дивитися на офіційну позицію. І я можу вам сказати, що Франція підтримує Україну давно й продовжить її підтримувати. Французька зовнішня політика зазвичай досить послідовна.
— Пані Посол, відомо, що ви брали участь у складі французької делегації в саміті глав «нормандського формату» 12—13 лютого 2015 року в Мінську. Можете розповісти про деталі того дня й роль Франції, зокрема президента Олланда, в підготовці цього документа, відомого під назвою «Мінськ-2»?
— Як ви пам’ятаєте, тоді ситуація була дуже напруженою. Ми разом з пані Меркель хотіли зупинити кровопролиття. Це було найголовніше завдання для нас. Усі зазвичай називають 12 лютого, а ми почали працювати раніше над цією угодою. Канцлер Меркель і президент Олланд за тиждень до цього були в Києві, потім — у Москві. Я хочу сказати, що цей документ готувався не за 12 годин, а більш як тиждень.
Результат ви знаєте. Ми намагалися досягти цілей, намічених у цьому документі. І вже півтора року продовжуємо докладати зусиль, щоб війна до кінця припинилася й територіальна цілісність України поновилася.
— На вашу думку, в чому головна проблема, що Мінська угода досі не імплементована, — в самому документі чи в чомусь іншому?
— Я не думаю, що є проблема в документі. Люди багато говорять про Мінськ-2 як про щось проблематичне, але якщо ви подивитеся на документ, то він є базовим. Звичайно, всі конфлікти у світі відрізняються, але головне у будь-якому з них — припинення вогню, відведення важкої техніки й потім реалізація політичних заходів. Це всім відомо, й ми над цим продовжуємо працювати.
— Ми бачили цього року активні зусилля французького міністра закордонних справ Еро, який двічі був у Києві й намагався додати імпульсу реалізації Мінських угод. Чому, на вашу думку, тут немає просування?
— Насправді є. Ви знаєте, що в Берліні 19 жовтня було вирішено продовжити роботу над «дорожньою картою». Ця робота ведеться, й насправді вона не дуже публічна. Кожного тижня в Мінську зустрічаються робочі підгрупи Тристоронньої контактної групи. Іншими словами, робота ведеться, може просто мало говориться про це.
«САНКЦІЇ ЗБЕРІГАТИМУТЬСЯ ДОТИ, ДОКИ МІНСЬКІ УГОДИ НЕ БУДУТЬ ІМПЛЕМЕНТОВАНІ»
— Французький експерт Ніколя Тензер зазначив у інтерв’ю нашому виданню: «...и президент Олланд, і прем’єр-міністр Вальс могли б проявити більше розуміння до ситуації в Україні й чіткіше заявити про перешкоди, які чинить путінська Росія для встановлення миру в Україні». Що ви думаєте з цього приводу?
— Усім давно відомо, де проблема й над чим слід працювати.
— Як усе-таки, на вашу думку, змусити Росію виконати три перші пункти?
— Це все робиться. Саме в діалозі «нормандського формату». Там про все це говориться. Для цього якраз готується «дорожня карта».
— Від чого залежить позиція Франції щодо збереження санкцій проти Росії?
— Тут слід враховувати важливий пункт, що насправді це не французькі санкції, а Європейського Союзу. А там 28 членів, і рішення про санкції приймається в Брюсселі й цими країнами. Позиція Євросоюзу полягає в тому, що санкції зберігатимуться доти, доки Мінські угоди не будуть імплементовані.
«ЗАВДЯКИ ФОРУМУ ФРАНЦУЗЬКІ ПІДПРИЄМСТВА ЗМОГЛИ КРАЩЕ ПІЗНАТИ УКРАЇНУ»
— В інтерв’ю «Дню» ви сказали, що українсько-французький форум, що відбувся наприкінці жовтня в Парижі, дасть поштовх до співпраці. Чи відчуваєте ви його?
— Я би сказала, що так. Причому з обох боків. Завдяки цьому форуму французькі підприємства змогли краще пізнати Україну, її можливості. Ми організували цей форум так, щоб були конкретні зустрічі між французькими й українськими підприємцями. Пан Гройсман зміг зустрітися з прем’єром Вальсом, а також з міністром економіки й фінансів Сапеном. Крім того, ми організували сніданок Гройсмана з французькими підприємцями, для яких було важливо зустрітися віч-на-віч з українським прем’єр-міністром. Організовані круглі столи на тему транспорту, сільського господарства та ай-ті були дуже корисними.
Після форуму нам телефонують досі й говорять, що ми були на форумі або читали про нього в пресі й хотіли б інвестувати в Україну. Вони просять дати додаткові роз’яснення. Це конкретний приклад, що такий захід був корисним. Звичайно, поки це контакти.
Вважаю, що цей форум був корисним і українській владі, яка дуже добре підготувалася до нього. Саме за тиждень до форуму прем’єр Гройсман зустрівся тут, у Києві, з французькими підприємцями, щоб їх вислухати, дізнатися, з якими проблемами вони стикаються.
Це дало можливість зрозуміти, що Франція насправді грає дуже важливу роль в українській економіці. Я не впевнена, що влада знала про це до цієї зустрічі. Наприклад, вони не знали, що французькі підприємства є першими міжнародними працедавцями в Україні. Мені здається, вони також не знали про те, якою мірою тут, в Україні, присутні світові лідери в різних сферах. Тому цей форум був корисний обом сторонам.
Ми тут у посольстві робимо все для залучення інвестицій. І продовжуватимемо робити це й надалі. Ми також вважаємо, що зараз треба поліпшити ситуацію для тих компаній, що присутні тут. На жаль, є ще досить серйозні проблеми. І ми стараємося інформацію про це донести українській владі. Адже нові інвестори перш ніж приймати рішення запитують інвесторів, які вже працюють у країні, про ситуацію.
— Вам, напевно, відомі можливості української промисловості з виробництва вузькофюзеляжних літаків, ракет-носіїв, двигунів (для літаків, вертольотів, кораблів). У вашій країні виробляється багато інших речей, чому не вдається поєднати можливості, щоб налагодити спільне виробництво, що заважає цьому?
— Тут, у посольстві, ми добре знаємо, що Україна, дійсно, дуже сильна інтелектом. Усі нам про це говорять. Українці — фахівці високого рівня, особливо у сфері ІТ.
Також робляться хороші речі в інших сферах. Але ви знаєте краще за мене, що тут не все просто. Багато що робиться у сфері наукових досліджень. Якщо вчені працюють разом, то ця співпраця може потім продовжиться в практичній сфері.
«БУДІВНИЦТВО АРКИ НАД ЧОРНОБИЛЬСЬКИМ РЕАКТОРОМ — ОДИН З НАЙВАЖЛИВІШИХ ПРОМИСЛОВИХ ПРОЕКТІВ У СВІТІ»
— Стало відомо, що 29 листопада над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС буде встановлена арка, спроектована французьким концерном Novark. Що означав для Франції цей проект і якими перспективи подальшої співпраці між нашими країнами у цій сфері?
— Франція є другим національним донором, вклавши в цей проект 188 млн євро. І тому для нас це дуже важливо. При цьому наш внесок був фінансовим і інженерним. До цього консорціуму входили фірми зі світовими іменами в галузі проектування й будівництва. Насправді, це один з найважливіших промислових проектів у світі. І 29 листопада ця арка буде повністю встановлена над зруйнованим реактором.
Я була нагорі цієї арки, й мене це дуже вразило. Я пам’ятаю, як у мене дуже билося серце, бо там було дуже високо. Це не просто арка, її конструкцію зробили так, щоб після встановлення роботи могли працювати всередині й демонтувати зруйнований реактор. Арка спроектована на сто років, щоб за цей час українська влада змогла зробити все необхідне для демонтажу четвертого реактора.
«МИ МАЄМО НАМІР ЗРОБИТИ ВСЕ, ЩОБ УКРАЇНА ЗМІНИЛАСЯ НА КРАЩЕ»
— Учора (інтерв’ю записувалося 22 листопада. — Авт.) в Україні відзначали третю річницю Євромайдану, що б ви побажали українцям у такий день?
— Ми дуже занепокоєні тим, що тут загинуло багато людей. Я особисто тут не була в листопаді 2013 року, але стежила тоді за цими подіями. І завжди згадую, що молодь вийшла на вулицю, щоб захищати європейський вибір. Моє побажання, щоб у цій країні робилося все, щоб реалізувати мрії тих молодих людей. А для цього слід продовжувати реалізовувати реформи. Франція тут, щоб підтримувати ці реформи. І ми хочемо підтримувати Україну й уряд, який поставив мету досягти європейських стандартів. Ми маємо намір зробити все, щоб країна змінилася, як про це мріяли ті, хто бився й загинув у 2013—2015 роках.
