The New York Times — провідне журналістське видання, засноване ще 1851 року. Завжди славилося високою планкою та професіональними журналістами, мало підтримку серед освіченої, інтелектуальної аудиторії. Дивно, але ця третя за популярністю газета в США почала втрачати свою аудиторію. Чому?
Два місяці тому Тhe New Times представили свій аналіз роботи попереднього року і стратегію наступного. Команда спеціалістів працювала над тим, щоби вивчити поточний стан справ у редакції, оцінити конкурентів, а також прорахувати потрібні кроки для відвойовування медіа-ринку. Nieman Journalism Lab назвала цей звіт одним з ключових документів цифрової епохи. Та й не дивно, адже таке масштабне видання може створити нові тенденції у світовій журналістиці. Щоб усвідомити масштаби та мати можливість порівняти, варто звернутися до чисел. Щомісяця NYT у веб-версії читають 30 мільйонів людей, 20 мільйонів — у мобільній версії, твітер-акаунт NYT має 11,3 мільйона фолоферів, а фейсбук-сторінка — 5,7 мільйона прихильників (за оновленими даними — 7,4 мільйона). Отож переходимо до аналізу.
Попри свій авторитет та відоме ім’я (до речі, The New York Times 112 разів отримувала Пулітцерівську премію), з новими викликами цифрової епохи видання поки не справляється. Як написано у вступі до звіту, NYT відстає у мистецтві й науці донесення своїх текстів до читачів. «Ми завжди дбали про охоплення і вплив нашої роботи, але ми ще не зробили достатньо, щоби зламати код доступу у цифрову еру», — пишуть спеціалісти. Якщо The Washington Post та The Wall Street Journal кілька місяців тому оголосили про рішучі кроки щодо пристосування до цієї епохи, First Look Media та Vox Media створили інноваційний відділ новин (спеціально підготований для роботи з цифровими медіа), The Guardian and USA Today застосували найкращі практики, які допомогли збільшити кількість читачів, то The New York Times пасуть задніх. Часом Huffington Post та Flipboard отримують більше трафіку завдяки матеріалам NTY, аніж сама NYT. Кумедно, але як простежив львівський блогер Петро Нек, посилаючись на Кешмір Хілл з Forbes, NYT досі не опублікував обговорюваний звіт у себе на сайті, тоді як BuzzFeed та Mashable (які оприлюднили текст першими) отримали по півмільйона переглядів.
Так, стратеги NYT визнають, що у зв’язку з нескінченним технічним прогресом, новими звичками читачів та всією бізнес-моделлю загалом, NYT необхідно невідкладно проводити нові смарт-стратегії, які розширюватимуть аудиторію. Цікаво, але вирішення цієї проблеми NYT пропонує зовсім нестандартне — не через тенденційне спрощення інформації, а через глибокі матеріали у сфері культури та неподієві статті. Тож як відбуватиметься модернізація NYT?
«КЛІКОМ МИШКИ»
NYT перебуває на перехідному етапі зміни пріоритетів — з друкованого та цифровий варіант. Показовим є гасло самого видання: «У нас усі новини, які можна надрукувати» (All the News That’s Fit to Print), воно розташовано у лівому верхньому кутку на першій сторінці газети. Проте з появою сайта слоган довелося дещо переробити. Тепер він звучить: «У нас усі новини, на які можна клікнути». Власне, як вважає медіа-аналітик Марк Поттс, «найбільш серйозні та глибокі рани видання Times завдало собі самостійно». Експерт стверджує, що спроби накласти цифрове майбутнє на принципи друкованих новинних видань, які вже віджили своє, знову і знову наштовхувалися на обмеження 150-літньої культури, в центрі якої стоять закони друкованої преси. «Читацька аудиторія друкованих видань, імовірно, становить лише невелику частину загальної аудиторії Times та інших газет, проте менталітет друкованого видання до сьогодні займає панівні позиції в тому, як цими джерелами інформації керують, — зазначає Марк Поттс. — Оскільки одна і та ж редакція новин має випускати як друковану, так і цифрову продукцію, а внутрішні тертя і конфлікти, які при цьому виникають, можуть виявитися занадто значними, щоб між ними можна було знайти якийсь життєздатний компроміс».
Ось що про це пишуть у самому звіті NYT: «Зазвичай, матеріали подаються в кінці дня. Наші мобільні додатки організовуються розділами друкованої версії. Відділи ретельно готують свої розділи, однак вони мало замислюються про соціальні стратегії. При найманні на роботу та просуванні насамперед враховуються традиційні репортерські навички. Звички і традиції випуску газети, які складалися впродовж понад 150 років, стали потужною консервативною силою в процесі нашого переходу в цифрове середовище — особливо це стосується сили тяжіння Першої сторінки». Йдеться про те, що головна сторінка вже не відіграє важливої ролі — якщо подивитися, що число відвідувачів головної сторінки в NYT спадало, проте загальна кількість переглядів сторінок практично не змінювалася.
Спеціалісти NYT визнають, що «вкрай важливо приступити до роботи над зміною тих наших традицій, де на чільне місце ставиться друкований варіант, провести всеохоплюючу оцінку наших потреб у цифрову епоху і створити редакцію новин майбутнього». Із цього приводу експерт Марк Поттс іронізує, що це рівень приблизно 1997 року. «Доповідь Times про інновації є чимось більшим, аніж просто звіт про проміжні результати Times у процесі переходу в цифрове середовище, — зазначає експерт. — Він відображає проблеми всієї новинної індустрії, з якими вона зіткнулася в процесі цього переходу. Очевидно, всі борються з одними і тими ж проблемами, навіть велике і всемогутнє видання New York Times».
Загалом NYT доведеться добре попрацювати, щоби зробити свою роботу у цифровій ері ефективнішою. У звіті є й прикрі слова співробітників відділів цифрових новин, які пішли з цього видання, втомившись від бюрократизму, недосконалості технологій, надмірної повільності в процесі прийняття рішень та нездатності добитися змін на краще. Як NYT виправлятиме цю ситуацію?
ЕКСПЕРИМЕНТИ: «ВІЧНО ЗЕЛЕНІ», КУЛЬТУРНІ, ПЕРСОНАЛІЗОВАНІ ТА «УПАКОВАНІ»
Звичайно, серед пропозицій команди для розширення аудиторії є посилення відділу новин. Окрім того, редакція прийняла рішення експериментувати. Однією з можливостей буде т.зв. Evergreen, що дослівно означає «вічно зелені». Тобто в редакцїі частіше звертатимуться до старих матеріалів, які не втрачають своєї актуальності та унікального змісту. Наприклад, як сталося з історією, коли в ніч вручення премії «Оскар» NYT виклали в Інтернет історію 161-річної давнини — про Соломона Нортапа, чиї мемуари стали основою для «12 років рабства». Стаття швидко розлетілася в Інтернеті і принесла свої перегляди виданню.
Ще однією несподіванкою стануть «культурні гіди». Після аналізу найбільш читаних статей, експерти зрозуміли, що такими є матеріали на культурну тематику. Оскільки вони не є прив’язаними до дати, то не втрачають своєї актуальності роками. «Новим підходом буде збільшення контенту про культуру та стиль життя — про книжки, музеї, їжу, театр — і оформлення їх таким чином, щоб вони не втрачали своєї актуальності після дати публікації», — йдеться у звіті. Таким чином, редакція вдасться до проекту «культурних гідів» — оглядів, рецензій, цікавих репортажів. На цей пункт неодмінно треба звернути увагу й українським медіа, адже в нас культурні теми — точно не в пріоритеті.
Здивують своїх читачів NYT і ще однією цікавинкою, що англійською звучить як packaging і в українському перекладі дослівно означає «упакування». Йдеться про відповідне й цікаве оформлення та добірки матеріалів. Колекції — ось нових хід. Серед надміру інформації та неможливості її сортувати, тематично вибрані статті — на ціну золота. Окрім того, NYT вдасться до ще одного експерименту — персоналізації. Адже приклад і життя конкретної людини завжди цікавіші, аніж узагальнені теорії, чи не так? Недарма саме в Америці виникла «нова журналістика», яка винайшла нові підходи до стандартної журналістики, зокрема, через персоналізацію. Про інші новаторські ходи The New York Times можна прочитати на сайтах BuzzFeed та Mashable, де до завантаження доступний 97-сторінковий звіт (англійською мовою).
Про те, чи дадуть ці експерименти результат, і чи зацікавлять NYT свого читача — покаже час. А от чим виллється світова тенденція до «діджиталізації» для українського медіа-ринку і як наші медіа будуть розвиватися, не втрачаючи якості, але відповідаючи викликам цифрової епохи — питання для роздумів. І дій, передовсім, конвергентних ЗМІ.
