ЯблуняЧас розламується, розсипається, як побите скло по підлозі, із дзенькотом. Дорога тоненькою змійкою пронизує наскрізь, скручується, нишпорить тілом із запитанням: «Хто ти? Де ти?». Осідає на ребрах нидіти.Мовчить.– Як же довго ще їхати, – мимоволі виривається в жінки на...