Уявляєте аншлаг на науково-популярній конференції? Такий, що квитки на один із її днів повністю розпродані ще за тиждень. А що робити, коли серед спікерів — фахівці з NASA, Mars Society, Центру Коперника, провідні українські науковці?
Отже, 13 вересня у київському просторі ArtHall D12 проходив перший день науково-популярної конференції INSCIENCE. Назву можна розшифрувати як «innovations + science», тобто «інновації та наука». Конференція є одним із напрямків великого однойменного проекту, заснованого Оленою Скиртою та Анною Орєховою. Цей проект має на меті популяризувати науку, об’єднувати вчених і бізнес, створювати умови для розвитку інновацій.
ОБИРАЄМО, КУДИ ЛЕТІТИ
Протягом першого дня відвідувачі могли послухати виступи на теми космосу, астрофізики, біо— та нанотехнологій. Так, першим спікером став Якуб Бохинський — польський астрофізик, керівник освітньої лабораторії Центру науки «Коперник» у Варшаві, польський представник Консультативного комітету Європейської космічної агенції з питань освіти. Він пояснив, навіщо людству досліджувати екзопланети.
До речі, вже ввечері відбулась дискусія Якуба Бохинського із засновником Mars Society Робертом Зубріним (інтерв’ю з ним днями вийшло у «Дні», матеріал «Крок у космічну еру» за 12 вересня), який відстоює ідеї колонізації Марсу буквально через кілька десятиліть.
Паралельно проходила виставка наукоємних стартапів і винаходів як приватних компаній, так і підрозділів Національної академії наук України.
На наступний день заплановані воркшопи від спікерів, присвячені фандрайзингу, пошуку грантів, того, як представляти проекти і писати у круті наукові журнали, а також пітчинг стартапів і винаходів — усе в інноваційному парку UNIT.City.
ЩОБ НЕ ВЧАДІТИ
У перерві між виступами іменитих спікерів «День» поспілкувався з учасниками виставки наукоємних стартапів і винаходів.
Невеликий прямокутний апарат з екраном, дроти і «ковпачок», який вдягається на палець, — так виглядає пристрій, що може допомогти лікарю визначити ступінь отруєння чадним газом. «Взагалі — монооксидом вуглецю, основним «постачальником» якого для людини є чадний газ, — уточнює Сергій МАМІЛОВ, вчений секретар Інституту прикладних проблем фізики і біофізики НАН України, який вивчає цю тему з 1995 року. — Отруєння чадним газом дуже складне, бо немає його зовнішніх ознак. Піднімається рівень карбоксигемоглобіну, який блокує постачання кисню до клітин, тож організм відключає ці клітини. От кажуть, що «людина вчаділа». Під час отруєння людина засинає, починається повна гіпоксія, настає смерть. Патологоанатоми навіть говорять, що після такого отруєння мертва людина — червона, виглядає, як жива».
Коли йде гасіння пожежі, важливо швидко визначити ступінь отруєння постраждалих, стежити за станом рятувальників. «І ось ми розробили цей комбінований пристрій, який неінвазивно оцінює рівень карбоксигемоглобіну у крові, діяльність серцево-судинної системи, системи дихання, також є датчики наявності СО у повітрі і видиху людини. Це варіант для лікаря, щоб визначити стан постраждалого. Також ми планували зробити менший пристрій, який прикріплюється до вуха пожежника, і у певний момент починає пищати, сигналізує, що людина вже надихалась чадним газом, їй треба виходити з приміщення», — додає Сергій Мамілов.
Про пристрій, що визначає рівень отруєння чадним газом, науковці розповідали ДСНС. «Там кажуть — гарно, але грошей у нас немає, — говорить Сергій Мамілов. — Прилад треба сертифікувати, а це кошти. Академічним інститутам такі гроші не виділяють — нам виділяють гроші на науку. Когось, хто захоче у це вкластися, ми поки не знайшли. Хоча у світі існує лише один прилад, що випускається серійно та міряє рівень карбоксигемоглобіну у крові, і тільки його. Наш визначає більше параметрів. Тож ми пробуємо просувати розробку, виходимо на різні виставки, певну цікавість проявили наші військові».
РОЗУМНА МАПА
Компанія EOS Platform створює аналітичні інструменти, що допомагають отримувати в режимі реального часу зображення та аналіз супутникових та інших даних спостереження за Землею, щоб застосувати це хоч у науці, хоч у бізнесі, хоч для управління державою. Головний офіс компанії розташований у Менло-Парку, штат Каліфорнія, але команда великою мірою українська, розробники і більша частина наукового відділу знаходяться в Україні.
«Ми координуємо діяльність з офісом у Каліфорнії, там є представники, які допомагають просувати продукт на західному ринку і відстежують глобальні тенденції у роботі з даними, можуть допомагати розставляти пріоритети при розробці продукту», — каже Микола КОЗИР, координатор одного з проектів EOS Platform, а саме — Vision.
Команда Vision розробляє інструментарій для роботи з векторними даними, займається візуалізацією та аналізом векторних даних у браузері. «Vision — це веб-сайт, на який можна додати свою інформацію або у зручному форматі векторних даних, або у вигляді банальної таблички Excel з координатами, — описує проект Микола. — У браузері можна одразу відтворити ці дані, стилізувати їх, зробити просторовий запит, використовуючи спільний інтерфейс. Також можна зробити ґрунтовний аналіз даних і поширити мапу, яка буде доступна за єдиним посиланням для всіх користувачів інтернету. По суті, це такий інструментарій у браузері, який дозволяє швидко та якісно створювати векторні карти».
Аудиторія Vision велика: бізнес, насамперед малий і середній, громадські і державні організації. Власне, усі, хто має дані, які треба проаналізувати і стилізувати. «Один із прикладів використання — співробітництво з профільними міністерствами України, зараз ми налагоджуємо контакт, — зазначає Микола Козир. — Триває децентралізація, утворюються об’єднані громади, і за допомогою нашого проекту можна відобразити їх на карті, додати статистичні показники — кількість населення, рівень доступності ЦНАПів тощо, і проаналізувати».
КРИСТАЛИ ВЕЛИКІ й МАЛЕНЬКІ
Олександр СОРОКІН, заступник директора Інституту сцинтиляційних матеріалів (входить до структури науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України), показує органічні барвники, зокрема для палива, засіб для захисту овочів і фруктів, щоб вони довго зберігались у сховищі, спеціальні матеріали зі штучного сапфіру, другого за твердістю після алмазу, — тож з нього можна робити, скажімо, захисні екрани для смартфонів і куленепробивні вікна для бронетранспортерів. Усе це розробляє Інститут монокристалів.
Окрема експозиція на стенді — сцинтиляційні матеріали, які можуть ефективно реєструвати різноманітне іонізуюче випромінювання: гамма-, рентгенівське, ультрафіолетове тощо. А пластиковий сцинтилятор, розроблений в інституті, використали при розробці одного з детекторів Великого адронного колайдера — Олександр показує пам’ятний знак, який надіслали науковцям як свідчення їх внеску в експерименти, коли виявили бозон Хіггса.
Матеріали на основі розроблених в Харкові мікрокристалів, які добре поглинають рентгенівське випромінювання, використовують при виготовленні інтроскопів, завдяки яким в аеропортах та на пропускних пунктах дивляться, що у вашій валізі. Олександр зауважує, що розробки Інституту монокристалів використовуються в аеропортах Європи, зараз таких матеріалів дуже потребує Китай.
У науково-технологічному комплексі також працюють із нанотехнологіями. Олександр показує набір колоїдних розчинів оксидів нанокристалів, які можуть бути корисними у біомедицині. Так, деякі з них можуть використовуватися як ефективні антиоксиданти.
Завдяки впровадженню розробок у практичних галузях, у тому числі за кордоном, Інститут монокристалів може залучати додаткові кошти і так, зокрема, підтримувати молодих науковців.
«Майже всі наші розробки сцинтиляційних матеріалів йдуть на експорт, — акцентує Олександр Сорокін. — Це потрібно для різноманітних детекторів, також це може бути фізика високих енергій, як от Великий адронний колайдер, це використовується для інтроскопів, геологічної розвідки надр. Тож хоча ця продукція специфічна і в Україні маленький ринок, ми зайняли свою нішу і конкуруємо зі світовими розробками».
