Галина Канарська

Середина літа — «мертвий» сезон для театрів. Але інколи бувають несподівані винятки, наприклад приїзд Львівського обласного музично-драматичного театру ім. Ю. Дрогобича з міні-гастролями до Львова. До Дрогобича начебто недалеко, але український глядач не такий активний, щоб задля...

Інколи буває і так: театр завершив сезон, актори пішли у відпустку, але раптом збираються пізно ввечері, щоб зіграти виставу. Так склалося цього разу в Першому українському театрі для дітей та юнацтва. Вибір припав на одну з останніх прем’єр театру — Dogs. Для цієї постановки режисер...

Жінки у своїй більшості невиговорені. На це є безліч причин, і перераховувати їх не варто.  Просто болить, а вимовити — виговорити це неможливо. Власне, про невимовленість жіночих думок остання заньківчанська прем’єра у постановці Алли Бабенко. В Національному академічному...

Сьогодні важко знайти актора, який уміє слухати... тишу, знаходити в ній безліч відтінків і звуків, а потім дарувати її нам, своїм глядачам, найщирішим одкровенням. До таких майстрів належить Андрій Козак. Його можна вважати улюбленцем долі, а, може, й Мельпомени. Закінчив акторське відділення...

Якщо б Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка мріяв про тріумфальні гастролі, то йому обов’язково треба було б вибратись до Львова. У цьому місті їм захоплене сприйняття гарантоване, незалежно від репертуару і кількості прем’єрних вистав. Просто театр опинився на території, де...

Для мене він є втіленням ностальгічної уяви про галицького інтелігента. Він любить жартувати, що є найкращим диктором серед лікарів і найкращим лікарем серед дикторів. У п’ять років маленький Ромчик дуже любив перевіряти паспорти в усіх: мріяв бути міліціонером. Чи... священиком. Мабуть, в його...

фото Віктора МАРУЩЕНКА, «День» Можливо, завдяки цій ідеології з величезних мас театрів і студій, які виникли в Україні наприкінці 80-х та безслідно зникли тепер, театр Кучинського один із небагатьох вижив і зберігся. Художницький пафос Кучинського — це метод. Його не стільки цікавлять питання...

Історія людського буття, здається, все-таки несе в собі певну циклічність: кожен із нас проходить шлях Савлам, але не кожному судилося стати Апостолом. Хоча кожен крок на шляху в Дамаск стає кроком самопізнання. Мабуть, недаремно Август Стріндберга назвав свою найскладнішу драматургічну трилогію "...