Ольга Краснянська

27 січня Де ти, сонечко? Ти, як горизонт, кличеш, але не чекаєш. Сотні життів я йду до горизонту. Я втомилася так довго тебе шукати. Мені боляче бачити тебе поряд, але не знати. Так болісно відчувати твій дотик і розуміти, що це — сон. Навіть справжня близькість з тобою стає нереальною. А чи...

3 сiчня «Дні стікають краплями». Нема, щоб відразу, водоспадом — пінним, шумливим, — закрутити- зачарувати і вичерпатися, повернувшись в єдине лоно батька-океану, відданого, животворящого. Він може поглинути всі водоспади, всі потоки, джерела, струмочки, роси і тумани. Але знову і знову дарує...

30 листопада Пусто і бездиханно. Пустота повністю заповнена чужими турботами і проблемами, тому твоїй монохромнiй порожнечi залишається тільки задихатися від власного безсилля. Вдень ти байдуже споглядаєш чужу дійсність, а вночі — чужі сни (під чужими зірками, в чужому ліжку). Ти дивишся чужими...

14 листопада Біжать, біжать, тікають, віддаляються, даруються, згасають сенси всіх моїх життів. Напевно, їх було багато — великих і малих. Залишився один, останній — великий чи малий — все одно: померти вчасно, дочекатися строку. Мордуєшся, мучишся, щоб зайняти себе чим-небудь — а навіщо? Робота...

8 листопада — Усе. Я їду. — Ви ж повернетесь?.. — Так. Так! Я хочу повертатися кожен день. Кожну мить. Але кожен раз повинна йти, щоб мати можливість повернутися. Весь тягар і ніжність, втому і безтурботність хочу тримати в долонях. Цей нескінченний потік, як струмінь води, переливається...

1 листопада З неба капає музика. Обережно і легко, щоб нікого не налякати, нікому не перешкодити. Це прості, по-дитячому невпевнені, але й по-дитячому свавільні пісні трави, калюж, хмар... Вони народжуються в небі, а потім, немов роса, огортають собою всі речі та предмети, перекочуючись по...

25 жовтня Тепер нарешті я можу дозволити собі цю розкіш — думати про тебе в минулому часі: було... Сталося це давно, але лише зараз це відкриття перестало бути стихійним лихом і стало істиною: простою, мов земля, справжньою, мов смак солі, нескасовною, мов вічність. Навіть кольори відтоді...