Юрій Андрухович

Відколи в нашому викривленому і пожмаканому політичному просторі нарешті означилася нова і поки що не цілком виразно персоналізована істота під ніком Штаб Зеленського, з’явилося значно більше ясності. За це істоті ШЗ слід щиро подякувати. В будь-якому разі, особисто я дуже вдячний їй за,...

І, звичайно, там були поезії Ліни Костенко. В Україні її вже років сім-вісім, як не друкували. Отож саме в одному з «Українських календарів» я вперше побачив це ім’я поруч із віршами «Ван-Ґоґ» та «Вирлооке сонце…» Можливо, це було щось, чого я підсвідомо чекав від поезії. Бо я перечитував їх...

За вікном розвиднювалося, клапті несвіжого снігу здавались єдиною реальною субстанцією цього жахливого, переповненого задушливою млою світу. Я спромігся лише на одне запитання, зрештою, типове для всіх людей у таку хвилину: «Господи, чому?» Соля — так ми її називали. Це справді її ім'я — в ньому...

Уявіть собі місто по обидва боки Дунаю. Правий берег, як завжди в цій частині Європи, — гористий, лівий — скільки сягає око рівнинний, плаский. У Києві теж так: правий берег демонструє типово європейський ландшафт з пагорбами, лісами, Лаврою, а лівий — то вже «Азія», перекотиполе у вільному польоті...

Свого часу, як і мільйони з нас, я бував мимовільним слухачем знаного лише на пострадянських теренах радіопристрою, в народі званого «брехунцем». Нині це явище вже не функціонує на моїй кухні, поступившися місцем одній зі станцій FM. Кухня тут вельми важлива, бо мимовільним слухачем «брехунця» я...

Якщо будете коли-небудь у Луврі, обов'язково знайдіть у правому від головного входу крилі, на другому поверсі, до залу номер шість. Це не так складно зробити — необхідно лише керуватися планом і рухатися слідом за потоком сотень інших відвідувачів. У залі номер шість другого поверху правого крила...

В одному зі своїх незліченних інтерв'ю, записаних уже на схилі нестерпно довгого життя, Хорхе Луїс Борхес сказав, що уявляє собі рай як велетенську бібліотеку, тобто як Бібліотеку. При цьому видатний арґентинець, безумовно, трохи грав на публіку: адже він знав, що публіка знає, що іншого раю йому...

Серед тисячі моїх паперів, цих свідків і свідчень, цього фраґментарного накопичення, цих уривків історій, найчастіше незавершених за останні двадцять років, шляхетно жовкне один із вирішальних для мене листів, датований 3 вересня 1983 року. Я в той час служив у війську — деталь, достатньо важлива...

«Япоставив собі за мету якнайгрунтовніше опанувати суть астрології всіх цивілізованих народів давнього та нового часу і після десятирічного виснажливого дослідження, котре так багато коштувало мене, досяг нарешті результату, який значно перевершив мої сподівання, тож з усією сміливістю можу...

Цілком випадково знаходиш в одному з берлінських готелів друковану білим на чорному рекламку нововиниклого музею і тут-таки думаєш: чому ні? Пізніше з'ясовується, що об'єкт розташовано дуже зручно — та сама лінія міської електрички, якою ти завше добираєшся до натужно перетворюваного в іншу планету...